Люди не читають книжок, не вчать граматики й говорять із помилками - літературознавиця про роман-антиутопію "Ніж, якого не відпустиш"

Роман англійського письменника Патріка Несса "Ніж, якого не відпустиш" - чи не єдина підліткова книжка, в якій дуже багато помилок. Так і задумано.

Про це каже літературознавиця, головна редакторка сайту про дитячу літературу "Букмоль" Міра Київська. Розповіла про підліткові антиутопії на книжковому фестивалі Book Space. Проходив у форматі онлайн-марафону на YouTube.

"За сюжетом, жінки зникли, а чоловіки почали чути думки один одного, - каже Міра Київська. - "Ніж, якого не відпустиш" - твір про те, як бути підлітком у світі, де тебе не просто контролюють, а буквально читають твої думки. Цікава історія є влучною метафорою дорослішання як такого. Має несподіваний стиль оповіді. У світі роману люди не читають книжок, не вчать граматики й говорять із помилками.

Більшість підлітків люблять антиутопії. Навіть романи Гакслі та Орвелла читають іноді з більшим захватом, ніж дорослі. Причина лежить на поверхні. В антиутопіях бачать відлуння того світу, в якому живуть. Майже без прав, із відчуттям підвладності, змушені підкорюватися незрозумілим правилам і контролю дорослих. Старший Брат для них – близький персонаж. І буквально рідніший.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Для досягнення гендерної рівності знадобиться ще 100 років - соціолог

Крім того, в антиутопіях є дещо знайоме чи не всім підліткам. Це відчуття, що весь світ – проти тебе. І бажання проти нього повстати, яке герої творів утілюють – успішно або ні.

У підлітковому віці дитяче запитання "чому?" виходить на новий рівень. Чому світ влаштований саме так? А що було б, якби? Саме на цих припущеннях і побудовані антиутопії. Також розповідають про вибір і наслідки. Це актуальна для тінейджерів тема, бо вони лише вчаться відповідальності, інтеграції в соціум.

Твори цього жанру часто не мають хепіендів. В антиутопіях усе неоднозначно. Це привчає до того, що світ не чорно-білий".

Повну версію матеріалу читайте в журналі "Країна" від 23 липня.

×