Для досягнення гендерної рівності знадобиться ще 100 років - соціолог

Праця соціологині Тамари Марценюк "Захисники галактики" не про космос.

Про це каже журналістка і літературознавця Ірина Славінська. Модерувала дискусію "Криза влади: чи справляється чоловічий світ із сучасними викликами?" на книжковому фестивалі Book Space. Проходив у форматі онлайн-марафону на YouTube.

"Книжка має підзаголовок "Влада і криза в чоловічому світі", - продовжує Славінська. - Це розмова про кризу маскулінності в нинішній час, зокрема в українських реаліях. Уже почала надихати дискусії навколо цієї теми. Мені здається дуже цінним, що нарешті почали більш систематизовано говорити про роль і життя чоловіків у сьогоднішньому світі з тими викликами, які постають".

"Влада і криза – ці два слова не просто так були винесені в назву. Фактично відображають дві сторони чоловічого життя, – говорить соціолог, директор Гендерного інформаційно-аналітичного центру "Крона" Олег Марущенко. Був науковим редактором "Захисників галактики". - З одного боку, живемо в добу патріархату. Це такий устрій, який дає чоловікам як групі певну владу, привілеї в доступі до різних ресурсів. Передусім економічних та політичних. Якщо подивитися на політичну представленість жінок і чоловіків на різних рівнях у різних країнах, то все абсолютно очевидно. Скажімо, тільки 6 відсотків жінок - на вищих посадах керівників держав. У парламентах - 21 відсоток. Як і в Україні. А чоловіки лише частково можуть представляти жінок, бо здебільшого далекі від розуміння потреб цієї групи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Під час карантину суспільство нарешті звернуло увагу на проблеми у сфері освіти - науковиця

З іншого боку, криза маскулінності зачепила більшість чоловіків і далі поглиблюється. Виявляють свою нездатність відповідати очікуванням. Світ настільки швидко змінюється, що ті ролі, які суспільство колись поклало на їхні плечі, все важче виконувати. Наприклад, годувальника сім'ї. На нього покладена ця роль, а система, в якій живе, не створила умови для того, щоб ринок праці був розвинутий. Як у такому випадку не втратити обличчя "вартового галактики"? Бо він же поставлений на п'єдестал. А чому б не піти у кримінальний світ і спробувати заробити нечесним шляхом? Це одна з причин, чому 86 відсотків в'язнів в Україні – чоловіки.

Друга особливість – неемоційність. Чоловікам суспільство дозволило фактично лише одну емоцію – агресію. Часто приводить їх до місць не надто віддалених, створює системні кризи й на рівні сім'ї, коли йдеться про домашнє насильство.

Позитивний сценарій виходу з кризи один – пов'язаний із переосмисленням власної ролі в цьому світі. Сімейної та соціальної. Результатом має бути паритетний розподіл гендерних ролей.

Зараз становище жінки краще, аніж було 100 років тому. Але скільки ще часу нам знадобиться для досягнення гендерної рівності? В ООН кажуть, 100 років - це точно. А в окремих сферах – наприклад, у трудових відносинах – й більше. Це про те, що є багато що зробити нам всім.

Я завжди кажу: от усе що тільки можна, треба робити на різних рівнях. Освіти - бо це інвестиція в майбутнє. Законодавства – бо це моментальні зміни".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Низька купівельна спроможність не дозволить нам наздогнати Польщу - видавець

"Є такий собі подвійний стандарт суспільства, - каже Лариса Кобелянська, гендерна дослідниця, координаторка Громадської ради з гендерних питань при МФО "Рівні можливості". - З одного боку, декларує і вже певною мірою забезпечує умови й можливості жінкам бути представленими в різних гілках влади і на різних рівнях. Згідно з дослідженнями, в Україні 70 відсотків населення сприймає участь жінок у політичному житті як нормальне, навіть таке, що потребує збільшення. Тобто є позитивне ставлення до представництва жінок.

З іншого боку, питання якості кандидата ніколи не застосовується до чоловіка, але завжди – до жінки. Постійно є сумнів. Жінка на посаді – чи достатньо вона кваліфікована, звідки прийшла, який у неї рівень освіти. Кого вона має влаштувати й довести, що гідна? Чоловічий соціум.

Нищівна суспільна критика сексизму, прискіплива оцінка аморальних висловлювань політиків – це одна з форм ліквідації дискримінації жінок. Доки до них будуть застосуватися оцінки, пов'язані з їхньою зовнішністю, жіночністю, як дружини, матері чи господині – ми ніколи не позбудемося цього подвійного стандарту в політиці. Ніколи не вийдемо на рівень нормальних взаємовідносин жінок і чоловіків як рівноправних партнерів".

Повну версію матеріалу читайте в журналі "Країна" від 23 липня.

×