"Квакання жаби, дикий зойк, хрюкання свині" – Максим Горький назвав джаз "музыкой для толстых"

18 квітня 1928 року у газеті "Правда" вийшла стаття письменника Максима Горького "О музыке толстых". У ньому він називав джаз – "музикою для толстых" – тобто, для буржуазії.

"...Вдруг в чуткую тишину начинает сухо стучать какой-то идиотский молоточек - раз, два, три, десять, двадцать ударов, и вслед за ними, точно кусок грязи в чистейшую прозрачную воду, падает дикий визг, свист, грохот, вой, рев, треск; врываются нечеловеческие голоса, напоминая лошадиное ржание, раздается хрюканье медной свиньи, вопли ослов, любовное кваканье огромной лягушки; весь этот оскорбительный хаос бешеных звуков подчиняется ритму едва уловимому, и, послушав эти вопли минуту-две, начинаешь невольно воображать, что это играет оркестр безумных, они сошли с ума на сексуальной почве, а дирижирует ими какой-то человек-жеребец, размахивая огромным фаллосом. Это радио утешает мир толстых людей, мир хищников, сообщая им по воздуху новый фокстрот в исполнении оркестра негров. Это — музыка для толстых", – писав Горький.

Стаття в громадян особливого інтересу не викликала. Але вона стала вироком від живого класика у розвитку радянського джазу. "Еволюція", яку переживають "товсті" – це еволюція від краси менуету і живої пристрасності вальсу до цинізму фокстроту з судомами чарльстона, від Моцарта і Бетховена до джаз-банду негрів, які, напевно, таємно сміються, бачачи, як білі їх владики еволюціонують до дикунів, від яких негри Америки пішли і йдуть все далі", - вважав письменник.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Легенда джазу дасть концерт в Україні

Після Горького критики один за одним очорняли джаз. "Від саксофона до ножа - один крок", "Сьогодні ти граєш джаз, а завтра Батьківщину продаси" – найвідоміші вислови.

З початком "холодної війни" джаз заборонили остаточно. 1948 року разом з оперою "Велика дружба" Вано Мураделі звинуватили в "формалістичному напрямку, чужому радянському народові" - і поставили на джазі хрест. Американських артистів немилосердно критикували за вульгарність і поширення буржуазних цінностей. Під заборону потрапили деякі музичні інструменти, пов'язані з західною музикою, наприклад, шестиструнна гітара і саксофони. В історію радянського джазу цей період увійшов як "епоха розгинання саксофонів". До середини 1970-х у Радянському Союзі взагалі не викладали гру на саксофоні. Навчали тільки грі на кларнеті. Тих, хто любив саксофон і слухав джаз, прирівнювали до диверсантів, які підривають культуру.

×