25 жовтня 1976-го в столиці Великої Британії Лондоні відкрили будівлю Королівського національного театру. Архітектура споруди від часу створення викликала неоднозначні відгуки.
Будівлю з бетону та скла спроектували англійці Деніс Лесдан і Пітер Софтлі. Фасад прикрасили відкритими терасами та металевими абстрактними скульптурами.

"Звести театр такої конструкції - це хитрий спосіб побудувати атомну електростанцію в центрі Лондона, аби ніхто не суперечив", - жартував про Королівський театр наслідний принц Чарльз.
Колишній художній керівник Королівського національного театру Річард Ейр вважав, що споруда визначає суть театру. "Вона вже фактом свого існування демонструє супротив духу комерціалізації. На будівлі ви не побачите жодної вивіски, лише потім додали рухомий рядок на табло".

Трупу театру заснував 1963-го актор та режисер Лоуренс Олів'є. Об'єднав колективи з Олд Вік і Честерського фестивального театрів. Першою прем'єрою був шекспірівський "Гамлет" із Пітером О'Тулом.
Театр продовжував проводити вистави у будівлі Олд Віку до 1977-го, поки не завершився ремонт останніх приміщень споруди Королівського національного театру.
1994-го споруда потрапила до Списку будівель, що представляють особливу архітектурну чи історичну цінність.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Два театри планують поставити п'єсу політв'язня Олега Сенцова
Не лише архітектура вирізняє Королівський національий театр у Лондоні з-поміж інших. Саме цей театр створив проект трансляцій кращих британських вистав - "Національний театр у прямому ефірі". Зараз проект відомий в Україні постановкою "Гамлета" театра Барбикан із Бенедиктом Камбербетчем у головній ролі. Загальна кількість переглядів цієї вистави по всьому світу перевищила 550 тис., це рекорд для подібних трансляцій.

Одним із перших Королівський національний театр почав створювати подкасти. Режисери й актори розповідають про власний досвід і рефлексують на актуальні теми. Ці подкасти доступні на сайті театру у вільному доступі.
Особливістю театру є його інклюзивність. Для людей із аутизмом і зниженою увагою створені "невимушені вистави", на яких світло лишають ввімкненим, звук приглушується. Під час постановки можна вільно пересуватися залою та розмовляти. Після вистав до зали навідуються актори, аби глядачам було зручно розгледіти їхній грим і костюми. Люди з вадами слуху можуть переглянути виставу з текстовою візуалізацією, а сліпі - прослухати аудіоопис дії у навушниках.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Він народжувався в муках": відкрили скандальний театр на Андріївському узвозі
У вересні на сцені київського Довженко-Центру відбулась прем'єра вистави "Погані дороги". П'єсу про війну на Донбасі драматургу Наталії Ворожбит замовив лондонський театр Royal Court.
"Їздила на Донбас, збираючи матеріал для сценарію фільму "Кіборги", — розповідає Ворожбит. — Вражень лишилося ще й на п'єсу. Коли постійно перебуваєш на Сході, дізнаєшся багато особистих драм. Писання стає психотерапією. "Погані дороги" — про жінок, їхні стосунки із чоловіками. П'єса не вимагала особливого знання механіки війни. Це лише психологія, взаємини між людьми. Протягом року після першого показу виставу більше ніде не можна було показувати. Такі умови поставили британці. Випросила дозвіл поставити п'єсу в Україні раніше строку. Нашим глядачам це необхідно саме зараз".
Коментарі