




Сьогоднішня екранізація знаменитого роману Скота Фіцджеральда набагато кольоровіша, гротескніша, та об'ємна, а все завдяки тому, що фільм зняли у 3D. І це перше враження від "Великого Гетсбі".
Але цей еклектичний дизайн зі своїми ядучо-жовтими, синіми, червоними та блискучими кольорами виглядає надто театрально поряд зі смислами роману Фіцджеральда - про мрії та одержимість "джазової епохи".
Учора фільмом База Лурмана відкрився фестиваль у Каннах, а сьогодні в Україні стрічка вийшла в широкий прокат.
Перший кадр: Нік Каррауей сидить у кабінеті лікаря. Діагноз - алкоголізм. Лікар пропонує йому записати свою історію знайомства з Гетсбі. Отже, Нік - початківець-письменник приїжджає в Нью-Йорк. Але хоче вибудувати свою кар'єру на біржі. У передмісті знімає будинок. І його сусідом виявляється загадковий багатій Гетсбі. Щотижня в його величезному маєтку проходять шалено-алкогольно-музичні вечірки. Нік і Гетсбі здружилися. І виявляється Гетсбі цікавить заміжня кузена Ніка - Дейзі, з якою вони познайомилися ще п'ять років тому.
Три герої: з Леонардо ді Капріо вийшов привабливий і трохи божевільний Гетсбі. Костюми він перевдягає і продумує так само вміло, точно, як і різносторонні емоції, що змінюються на його обличчі. Дейзі (Кері Маліган) - зворушлива, завжди з пурпурними губками. А Нік - спостерігач, який пояснює вчинки своїх друзів - Дейзі та Гетсбі - словами з роману, ніби підтверджуючи ті емоції, які намагаються зіграти герої фільму.
Місце зйомок: Режисер Баз Лурман робив фільм не в Нью-Йорку, а в рідній Австралії і бюджет його по різним оцінкам близький до 105 мільйонів долларів, що зрозуміло, враховуючи і кількість спецефектів і часу в фільмі, який відвели під зйомку вечірок.
Жанр фільму: костюмована мелодраматична вечірка з хіп-хопом і таємничим багатієм Гетсбі. Хоча така еклектика і властива Лурману (його "Ромео+Джульєтта" також осучаснена музикою і пістолетами), джазове бунтарство 1920-х у поєднанні з "Jay-Z" нагадує сумбурний феєрверк.
Діалог: "Я люблю великі вечірки - вони такі інтимні" - каже відома тенісистка, подруга Дейзі. А в інтимність діалогів героїв час від часу вривається чи то музика, чи то закадровий голос Ніка.
Абзац: Якщо Фіцжеральд у книзі іронізує і над новою Америкою, і над жінками-пустишками, і над епохою таких колоритних джазових 20-х, і над безумцями-героями, які прагнуть красивого світського грошового життя, то Лурманівський фільм завдяки 3D виглядає пишним ток-шоу, у якому дівчата мило крутять своїми короткостриженими голівками, а Гетсбі роз'їжджає на жовтому надшвидкісному авто у рожевому костюмі.
Коментарі