Ексклюзиви
Вівторок, 21 листопада 2017 15:51

Гурт "Без обмежень" робить кавери на Олега Винника

Гурт "Без обмежень" робить кавери на Олега Винника
Гурт почав свою діяльність ще в 1999 році, але популярність отримав лише нещодавно. Фото: concert.ua

Цьогоріч український гурт "Без обмежень" вже вдруге вирушив у всеукраїнський тур. Спочатку — після виходу третього альбому "5 хвилин", тепер — на підтримку синглу "Хочеш". Фронтмен колективу Сергій Танчинець розповів про концерти, сучасну музику та ставлення до українських виконавців, які виступають в Росії.

Зараз у вас у самому розпалі великий тур Україною. Які перші враження?

— Ми дуже задоволені тим, як проходять наші виступи. Відіграли вже половину концертів. Виступили у Дніпрі, Харкові, Черкасах, Полтаві, Ковелі, Бахмуті. Насправді український тур почався в неукраїнському Лондоні. Попереду ще близько десяти концертів. Будемо і в рідному Мукачеві. А останній концерт буде 9 грудня в Києві. Можливо, зіграємо щось нове, трохи змінимо програму.

А як публіка на вас реагує?

Дуже добре. Можливо, я хизуюся, але це вже наша публіка. Люди нас зустрічають, як своїх. Вони знають, куди йдуть. Знають наші пісні, підспівують. Якщо зала з сидячими місцями, то всі на середині концерту встають, починають танцювати. Звісно, нас це тішить.

У вас досить насичений графік. Вам вдається уникнути форс-мажорів? Чи, можливо, щось кумедне з вами траплялося?

Наш тур — це взагалі суцільна кумедність. Ми розважаємося, любимо жартувати, записувати смішні відео і пісні. Наприклад, робимо кавери на Івана Поповича або Олега Винника. Взагалі особливих форс-мажорів не було, але їздимо ми весело. Інколи ламаються автобуси, ми не встигаємо доїхати на концерт. Або хтось просипає, і ми виїжджаємо набагато пізніше. В дорозі нам допомагає те, що ми дружимо одне з одним дуже давно, відчуваємо особливий зв'язок.

Цей тур у вас присвячений виходу синглу "Хочеш". Як ви створювали його?

Поети пишуть вірші, тому що вони пишуться, а не за примусом. Так само з'явилася і ця пісня — абсолютно випадково. З одного боку, це творчий процес, але для мене він вже став звичною справою. Пишу пісні вже протягом 18 років. Дякувати Богу, натхнення не зникає. Звісно, бувають творчі паузи — як у всіх музикантів. Але зараз пісні творяться. Поки що сингл "Хочеш" - найулюбленіша моя пісня. Тільки заради неї ми поїхали в ще один тур. Людям вона подобається, відгуки дуже хороші.

А коли від вас чекати на новий альбом?

Ми планували випустити його на кінець зими, але вже трошки відстаємо від графіку. Певно, що на початку весни ми вже зможемо показати новий альбом. Я думаю, що з ним для гурту настануть великі зміни - і в звучанні, і в презентації нашого гурту. Ще у нас є плани щодо глобального захоплення планети Земля! Але починаємо поки що з України. Одним словом, ми працюємо над нашим розвитком.

Хочеться сказати, що "Без обмежень" - це молодий гурт. Але він існує вже протягом 18 років. Виходить якийсь оксюморон. Чому так довго гурт залишався не дуже відомим?

В принципі нас сміливо можна називати молодим українським гуртом. Ми вже тричі переживали переродження. Змінювався склад гурту. Були творчі паузи довжиною в 3-4 роки, потім — знову піднесення. Вже після Революції гідності ми почали працювати з новими силами. Ще одним поштовхом для нас стала участь в телевізійному шоу "Х-фактор". Я називаю це "щасливим пенделем", який дав нам певний розгін. Зараз я порівнюю наш гурт із лайнером, шасі якого вже відірвалися від злітної смуги, а пілот за кермом дає повну тягу. Ми повні сил та натхнення, тому навіть самі себе відчуваємо молодим українським колективом.

Повернімося в 1999 рік, коли колектив лише сформувався. Як все починалося?

Мені здається, що в більшості випадків колективи починають в місцевих будинках культури чи професійно-технічних училищах. Так само було і з гуртом "Без обмежень". Ми збиралися в Будинку школяра в Мукачеві. Спочатку це були недолугі намагання зіграти якусь музику. Тоді ми ще грали без назви, але сформувався початковий склад колективу — я, Сергій Попович, Ігор Рибар і Влад Горобець. Я тоді грав на барабанах, не співав. Вже потім став вокалістом. Ми вчилися, і потроху почало щось виходити. Наші перші концерти були абсолютно катастрофічними за якістю. Але з часом, років через 5, ми вже звучали досить пристойно.

А чому ви обрали саме таку назву — "Без обмежень"?

Ми тоді не парилися, що саме нам грати. Кожен з нас любив різну музику. Хтось — Limp Bizkit , хтось гурт Metallica, хтось Еріка Клептона. Я любив все це разом, плюс "Сплин", Земфіру і ще купу чого. Тому ми як лебідь, щука і рак тягнули колектив у різні боки. Потім домовилися, що будемо грати всього потрошку, не обмежуючи себе. Так і виникла ця назва.

Зі старого складу тільки ви залишилися?

Ні, з нами періодично працює співзасновник колективу Ігор Рибар. Він довгий час проживав у Лондоні. Зараз він нарешті повернувся в Україну. У другій половині туру він до нас приєднається. Далі в колективі будемо рухатися не вчотирьох, а вп'ятьох.

Ви згадували про свої музичні смаки на початку існування гурту. Що слухаєте зараз?

Я люблю нову світову музику. Перша, хто спадає на думку, - це американська співачка LP. Мені дуже імпонує ця жінка, її підхід до музики, вокальні здібності. Тішать також наші українські виконавці. Здебільшого нову музику я отримую через радіо. Іноді щось підказує Андрій Радько, наш гітарист. Особливо коли ми кудись їдемо, він приносить нові альбоми, і ми їх разом слухаємо, аналізуємо.

Як ви оцінюєте стан сучасної української музики?

Революція гідності дала поштовх багатьом творчим одиницям у нашій державі. В тому числі і нам. Українці нарешті зрозуміли, що досить споживати чуже, а треба подивитися, що у нас є свого. Шкода лише, що такою дорогою ціною. Впевнений, що далі буде більше. Потрібен час. З'являється багато нових імен, нових пісень і альбомів. Треба, щоб кількість контенту переросла в якість. Після революції пройшло всього 4 роки. Ще років 10-15 — і ми наздоженемо європейців та американців. Вони протягом 1980-ти років дуже активно розвивалися в музичному плані, а ми всі були в совку і не мали такої змоги.

Як ставитеся до впровадження квот на радіо?

Це взагалі одне з найкрутіших рішень в музичному плані за весь час незалежності. Квоти — це інстинкт самозбереження. Уявімо, що ви хочете виростити грядку помідорів. Росте п'ять кущиків. Решта площі заросла бур'яном. Що треба зробити? Вирвати той бур'ян, посадити трохи більше помідорів, поливати, створювати для них умови. Тільки тоді вийде зібрати урожай. Те ж саме відбувається зараз з українською музикою завдяки квотам. Це дає нам змогу продукувати більше музики.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Збільшили квоти на україномовні пісні на радіо

Ви виступали на Сході, даруєте квитки на свої концерти ветеранам АТО. Після благодійного концерту в Лондоні всі кошти передали на підтримку бійців. Минулого місяця у вас був виступ у Бахмуті, поблизу зони конфлікту. Наскільки важливо музикантам не цуратися війни?

Чому це викликає подив? Для нас це буденність. Ці люди ризикували своїм життям заради нас з вами. На концертах вони повинні сидіти в перших рядах. Звісно, що безкоштовно. Точно так, як вони безкоштовно їздять у транспорті. Мені здається, що більшість українських артистів роблять так само, їздять на Схід. Можливо, не щомісяця, але їздять. Принаймні мене оточують тільки такі люди. Для мене це норма. Іншого я не сприймаю.

Але існують й інші виконавці, яким до цього байдуже, і вони без докорів сумління виступають в Росії.

Я на них не звертаю увагу. Людей, які не підтримують свою країну, для мене не існує. Я в соціальних мережах видаляю з друзів людей, які не підтримують таку позицію. Для мене не існує ні Лорак, ні інших. Я хочу жити в нормальній державі. Від того, що для держави є деструктивним, я відсторонююсь. Раджу робити це всім.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Назвали артистів, які принципово не виступають в Росії

Гурт "Без обмежень" був створений 1999 року в Мукачеві. Тривалий час виступали під назвою "Without Limits". В 2013 році повернулися до українськомовного варіанту назви. 2016 року взяли участь в шоу "Х-Фактор". Випустили три студійні альбоми.

Зараз ви читаєте новину «Гурт "Без обмежень" робить кавери на Олега Винника». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1127
Голосування Яка українська пісня краще підійде для виконання стриптизу?
  • "Блюз еротичних думок" - Михайло Поплавський
  • "Ні обіцянок, ні пробачень" - Віктор Павлік
  • "117-та стаття" - "Брати Гадюкіни"
  • "Вовчиця" - Олег Винник
  • "Сьюзі" - "Океан Ельзи"
  • "Шаленій" - Гайтана
  • "Гуцулка Ксеня"
  • "Поліна" - "Бумбокс"
  • "Make Up" - The Hardkiss
  • "Без тебе" - O.Torvald
  • "Роби любов" - гурт [O]
  • "Змія" - Vivienne Mort
Переглянути
Погода