Фільм за кошти підсанкційного олігарха та комедія із забороненою символікою - експерти прокоментували ситуацію з кінофестивалем у Каннах

Ювілейний 75-й Міжнародний Каннський кінофестиваль (відбуватиметься із 17 до 28 травня. - Gazeta.ua) став чи не найобговорюванішою подією в українській кіноспільноті. І не лише через участь у ньому двох вітчизняних фільмів. Обурило українські кінокола участь у конкурсній програмі картини "Дружина Чайковського" російського режисера Кирила Сєрєбрєннікова. Окрім того, фільм-відкриття цьогорічного фестивалю в Каннах має назву Z - тож на найпрестижнішому кіномайданчику світу буде символіка, заборонена рядом країн через використання її державою-агресоркою у війні проти України.

Щоб зрозуміти, як трактувати таку позицію фестивалю та чи можна змінити ситуацію, Gazeta.ua звернулася до фахівців українського кіноіндустрії.

Юлія Сінкевич, - екс-продюсерка Одеського міжнародного кінофестивалю і співзасновниця Української кіноакадемії:

- Така ситуація свідчить про певне ставлення, позицію фестивалю. Каннський фестиваль на початку активної стадії війни в Україні зробив заяву, що не братиме до розгляду російські фільми, які підтримані державою, не прийматимуть офіційні делегації Росії.

Але залишили собі простір для того, щоб показувати ті фільми, які нібито не профінансовані державою. Коли Кирила Сєрєбрєннікова випустили з-під домашнього арешту, він одразу поїхав у Європу. Вели активну промокампанію з показами його попередніх фільмів. Ми вже розуміли, що найімовірніше, "Дружина Чайковського" буде в програмі. Але сподівалися, що Каннський фестиваль не піде на такий крок. Такою позицією намагаються показати, що культура поза політикою. Але не звертають увагу на те, наскільки це зараз неприпустимо. Ставить у неприємне становище учасників від України, наприклад Максима Наконечного (режисер картини "Бачення метелика", яка бере участь у програмі "особливий погляд". - Gazeta.ua). Наше середовище критично сприйняло таку ситуацію. Були звернення до Каннського фестивалю, але зміни рішення не спостерігаємо.

Український інститут постійно відправляв багатьом організаціям звернення-заклики не співпрацювати з Росією в будь-якій формі, будь-яких варіантах. Так само зверталися до фестивалю повторно для того, щоб зробили фокус на українському кіно. Зараз обговорюєть позицію України, яка була б і ефективною, і не ставила в незручне становище українських кіномитців.

 

У картині Сєрєбрєнікова зазначено, що вона створена за приватні кошти. Було розуміло, що вони так само можуть бути коштами підсанкційних олігархів. Днями стало відомо, що картину Сєрєбряннікова профінансував принаймні частково фонд Романа Абрамовича, у якого на Лазурному узбережжі конфіскували нерухомість. Благородним вчинком було б, якби Серебрєнніков сам відмовився від участі, але думаю, амбіції переважать.

Також обурливою є назва фільму Z (картина режисера Мішеля Хазанавічуса, яка відкриває фестиваль. - Gazeta.ua) - є провокаційною. Не вірю в те, що фестиваль не знав, якого значення набула ця символіка. У приватній розмові творча група фільму поки відмовляється змінювати назву, хоча парламент Литви (режисер сам литовського походження. - Gazeta.ua) вже визнав символіку кримінальною.

Сергій Лавренюк, продюсер:

- Каннський кінофестиваль - це по суті приватна справа, приватна власність певних людей. Залучивши до програми картину "Дружина Чайковського" умовно опозиційного до путінської влади режисера Кирила Сєрєбрєнікова, вони керуються своїми приватними інтересами, формально не порушуючи законів. І до того ж більшість фестивалів світу вже заявили, що не просто не пускатимуть до кінця року офіційні делегації від РФ, а не братимуть цьогоріч у програму жодних російських фільмів.

 

Такими діями Каннського фестивалю не визнається агресія Росії проти України. Позиція фестивалю заперечує наявність культурного фронту. Підтримується наратив, що культурне середовище країни, яка є агресоркою, не відповідає за дії влади. Те, що у Львові 18 квітня впало чотири ракети і загинули восьмеро людей, а на схід України розпочався повномасштабний наступ - це відкидають, ніби то "інша реальність". Тобто культура важливіша за людські життя.

Гадаю, що росіяни зробили певний єзуїтський маневр: "Якщо російську делегацію не пускають до Канн, ми покажемо, що "русская культура" пробиває будь-які перепони і однаково потрапляє на фестивалі". "Вчасне" звільнення Сєрєбрєнікова з-під домашнього арешту - провокація. Режисер дістав виправдальний вирок 23 березня, коли вже було відомо, що його фільм потрапив до основної програми в Каннах. Сам режисер має доволі невизначену позицію щодо війни проти України. Каже щось на кшталт "нєт войне". Але відвертої, очевидної, однозначної заяви від нього не було.

Також видається малоймовірним, що люди, які брали участь у створенні фільму (зазвичай над картиною такого штибу працюють близько 100 людей. - Gazeta.ua) - всі розділяють якусь позицію, яка буде прийнятна для українців. Участь Романа Абрамовича в створенні кінокартини промовиста - фактично фільм зняли на кошти підсанкційного олігарха.

Російський фільм подається в основній програмі фестивалю, тоді як український - к категорії "Особливий погляд" - програмі, на ступінь нижчій. І це черговий плювок у бік України. Якщо б картини були в одній програмі - це суттєво б нічого не змінило, але зменшило б певний ступінь цинізму, який застосовує безпосередньо Жоель Шапрон (консультант фестивалю у царині фільмів Центральної та Східної Європи. - Gazeta.ua) і решта очільників Каннського фестивалю. Скажімо, відкриття фестивалю картиною, назва якої перегукується із забороненим у багатьох країнах символом Z (фільм Мішеля Хазанавічіуса про зомбі. - Gazeta.ua) - це також зверхнє ставлення, небажання приймати і сприймати ті речі, які сьогодні є. Це зайвий раз підкреслює, як важливо об'єднати зусилля, щоб пояснити керівництву фестивалю, що це неприпустимо.

Упевнений, що Сєрєбрєніков не відмовлятиметься від участі у фестивалі. Його можуть виключити очільники заходу - директор фестивалю, програмний директор. Україна вже здійснила кроки в цей бік. Головна профільна установа - Державна агенція з питань кіно написала відкритий лист-звернення, щоб керівники фестивалю зняли фільм Сєрєбрєнікова з конкурсної програми. До справи вже приєдналися МЗС - Дмитро Кулеба, Вадим Омельченко - посол України у Франції. Ми сподіваємося, що у всіх, хто ухвалював ці рішення, знайдеться розуміння, що зараз воно недоречне. Очевидно, якщо керівництво не перегляне своє рішення, мають розраховувати на ряд перфомансів, які точно супроводжуватимуть цьогорічний ювілейний захід.

Історія повторюється. Однією з причин заснування кінофестивалю в Каннах була реакція на політику Венеціанського фестивалю. Коли 1938 року приз одржав фільм "Олімпія" Лені Ріфеншталь (німецька акторка, кінорежисерка, яка перебувала в дружніх стосунках з Адольфом Гітлером. - Gazeta.ua) на знак протесту проти цього американська та англійська делегації офіційно залишили фестиваль у Венеції. Став не конкурсом кращих фільмів, а частиною нацистської і фашистської пропаганди - фільми-конкурсанти добирали за ідеологічним принципом, переможцями визначали фільми, які демонстрували силу й славу фашистського режиму. Після цього французи остаточно вирішили створювати власний фестиваль. Попри те, що кіно "Олімпія" - геніальне, це не мало значення. Питання було в колаборації Гітлера й Муссоліні. Історія повторюється. Зараз, запрошуючи учасника з держави-агресорки, Канни фактично заперечують ті принципи, на яких були засновані.

Україна не планує в жодному разі відмовлятися від участі - наша делегація має бути в Каннах, заявити про Україну, яка зараз обороняється від агресора.

Андрій Кокотюха, письменник, кіносценарист:

- Франція досі має історичний сентимент до всього, що називається "російська культура". Канни - впливовий майданчик для її просування й підтримки. Обрано не просто російський фільм, а стрічку режисера Кирила Сєрєбрєнікова, якого чомусь вважають у Європі опозиційним. Хоча на Росії опозиціонерів убивають, або саджають за ґрати. А не під домашній арешт. Тим більше опозиціонери не мають змоги знімати кіно. До того ж Сєрєбрєніков близький із Владиславом Сурковим, одним з ідеологів цієї війни. За іронією долі, Сурков тепер під домашнім арештом. То що, і його вважати противником путінського режиму?

 

Анна Мачух, генеральна директорка Одеського міжнародного кінофестивалю, виконавча директорка Української кіноакадемії:

 

Держкіно повторно звернулося до Каннського кінофестивалю

×