У вересні сталася знаменна подія в історії українсько-китайських культурних відносин. У найбільшому і найпрестижнішому архітектурно-художньому музейному комплексі Китаю "Ґугун" (Заборонене Місто), який щодня приймає до 80 тисіч відвідувачів, відкрилася виставка пам'яток культури та декоративно-прикладного мистецтва "Україна-Світу". Україна стала першою державою в світі, якій музей Ґугун відкрив свої двері для експозиції.
Відкриття виставки відбулося 25 вересня, під час Днів культури України у Китайській Народній Республіці. Експозиція продовжить свою роботу до кінця листопада. Шедеври української культури репрезентуються з колекції Музею історичного культурного надбання ПЛАТАР. "Відвідувачам відкрилась можливість поринути у цікавий світ українських старожитностей: від часів Трипілля – однієї з найдавніших землеробських цивілізацій, яка наразі нараховує 7500 років, через часи скіфів до творів епохи Київської Русі – найбільшого розквіту української державності у Х-ХІІ ст.", – зазначила директор Музею ПЛАТАР пані Інна Подгородецька.
Ця видатна культурна подія стала можливою завдяки зусиллям та підтримці українського мецената, народного депутата, лідера політичної партії "Основа" Сергія Тарути. Ще в 90-ті роки XX ст., своїми силами та власним коштом меценати Сергій Тарута та Сергій Платонов змогли зберегти національне надбання стародавньої історії України і залишити його для огляду та вивчення на теренах України. Завдяки кропіткій праці по залученню та організації науково-реставраційної роботи, предмети збережені та презентуються в музеях України та світу.
Експозиція у Китаї демонструє унікальні прикраси народів, які населяли територію сучасної України та Давньої Європи: кіммерійців, скіфів, сарматів, інших племен та народностей. З часів VII ст. до н.е. – III ст. н.е. ці території складали частину Шовкового Шляху, найвідомішого торгівельного маршруту давнини.
Відвідувачі виставки змогли оцінити майстерність наших пращурів в опануванні матеріалів та технік, вишуканість обробки дорогоцінних металів.
Але головне - композиція виставки вибудувана таким чином, щоб у формах та художньому оздобленні відобразити суспільне, духовне життя тогочасного суспільства, і показати його вплив на подальший розвиток культури України.
Мистецтвознавці, які відвідали виставку, відзначили, що дуже чітко прослідковується орнаментальна та стилістична схожість двох давніх культур – Трипілля та неолітичної археологічної культури Яншао, які існували на великих відстанях одна від іншої.
Модель старовинного храму. Трипільська культура. 4200-4000 рр. до н.е., Черкаський регіон. Старовинний храм трипільців - будівля на невисокій платформі, яка стоїть на шістьох ніжках, із дахом куполоподібної форми, на торцях фронтони увінчані горизонтальними зображеннями місячних серпанків, які нагадують роги бика. Стіни храму прикрашені малюнками змій, що створюють композицію, подібну до символів Інь-Янь.
Як зазначає одна з кураторів виставки "Україна-Світу" - Марія Моторжина, головний зберігач та куратор виставкових проектів Музею ПЛАТАР, мистецька складова експозиції відображає нинішню територію України на світовій мапі як один з плацдармів творення світових цивілізаційних процесів, розвитку економічних та торговельних зв'язків давнього світу.
"З давніх-давен нинішня територія України була "зоною вільної торгівлі". Саме тут зустрічались два торгівельні шляхи – Великий Шовковий Шлях та згодом торгівельний шлях з варяг в греки. Свідченням цього є соліди - золоті монети Константинопольського імператорського двору, які і представлені на виставці. Такими монетами оплачувались товари, включаючи шовк", – зазначила Марія Моторжина.
Так, після появи торговельного шляху від варягів до греків, придбання шовку на ринках столиці Візантійської імперії - Константинополя - суворо визначалося договорами між Руссю та Візантією. Такий шлях існував до XIII століття. Після монгольського завоювання найбільш важливим центром Великого шовкового шляху була Каффа (нині Феодосія), а міста в східних степах України також брали активну участь у житті Великого шовкового шляху.
Візантійська імперія, яка успадкувала культурні, економічні та політичні зв'язки сарматів, стала спадкоємцем торговельних шляхів Великого шовкового шляху. Імперія викарбувала свою золоту монету солід – тверде зображення імператора. Такими монетами оплачувались товари, включаючи шовк.
Мистецтвознавці підкреслюють, що високохудожні предмети грецьких майстрів Північного Причорномор'я – території нинішнього Кримського півострова – відображають інтегрованість символів та давніх традицій у світовий культурний простір.
Наприклад, скіфський "звірячий" стиль став самобутнім і унікальним явищем світової культури, в якому виконані (як правило, із золота та бронзи) предмети прикладного мистецтва, створені самими скіфами і грецькими майстрами.
Організатори виставки підкреслюють важливість даної культурно-мистецької події у розбудові іміджу України на міжнародній арені.
"Саме завдяки таким мистецьким проектам Україна відкриває світу свій потенціал та можливості, які формувались протягом тисячоліть. Україна стає знана у всьому світі як якісний постачальник креативних індустрій та мистецьких програм", - зазначає Інна Подгородецька.
Музейний комплекс "Ґугун" – "Заборонене місто" є об'єктом ЮНЕСКО та найбільшим палацовим комплексом у світі. Протягом століть на території Імператорського палацу (Забороненого міста) проживав тільки імператор і вся його родина, саме тому він і називався Забороненим. Вся королівська свита розташовувалася за його стінами, до певного часу вхід звичайним людям сюди був заборонений. Даний комплекс віднесений до найбільших у світі зібрань, де збережені давні дерев'яні споруди.
2 
4880
Коментарі