Головне за тиждень в столичних кіноклубах - що не можна пропустити з 14 по 19 травня на думку Gazeta.ua. А саме - перші екранізації "Чарівника з країни Оз", сюрреалістичний фільм Девіда Лінча, знамениті "Сім Самураїв" Акіри Куросава та втілення на екранах образу Анни Кареніної в найрізноманітніших інтерпретаціях.
Чарівник країни Оз
Два фантастичні американські фільми про чарівника Оза: "Дивовижний чарівник країни Оз" 1910-го року та "Чарівник країни Оз" 1925-го року. Один з перших фільмів радше нагадує підбірку "живих" ілюстрацій на 14 хвилин.
А вже повнометражний німий фільм 1925-го року дуже вільна екранізація однойменної повісті Френка Баума, більше відомої нам в обробці Волкова як "Чарівник Смарагдового міста". Знята в традиціях американської "комічної" історії, з відомими коміками Олівером Харді і Ларрі Сермоном (що і зрежисерував фільм). Стрічка – сміливий веселий переспів історії Дороті – спадкоємиці престолу однієї чарівної країни.
14 травня у кіноклубі НаУКМА (Набережно-Хрещатицька, 27, аудиторія 13, початок о 18:30, безкоштовно)
Сім самураїв
Фільм одночасно і пригодницький, і епічний твір, і філософська притча. Оригінальна копія фільму вийшла довга - 3 години 23 хвилини і демонструвалася лише в головних містах Японії. Що ж до сюжету, то він простий, як всі традиційні авантюрні історії.
Події відбуваються в епоху Сенгоку (XVI століття), коли Японію роздирали міжусобні війни. Жителі покинутого серед гір селища знаходяться під постійною загрозою нападів бандитів. За порадою мудрого старця селяни відправляються в місто, щоб найняти ронінів для захисту селища. Тоді-то і з'являється самурай, який найнявся захищати селян від розбійників за їжу і житло.
Cюжетная зав'язка "Семи самураїв" використовувалася в багатьох фільмах. А у 1960-му році вийшов американський рімейк - фільм "Чудова сімка". Правда події перенесли на Дикий Захід.
14 травня у кіноклубі "Ракурс" (Кінотеатр ім. Чапаєва, вул. Велика Житомирська, 40, початок о 19:30, 15 грн.)
Малголленд-Драйв
Сюрреалістичний фільм Девіда Лінча асоціація кінокритиків Лос-Анджелесу визнала найкращим в останньому десятилітті 20 сторіччя.
"Якщо зробиш все як треба - побачиш мене один раз, якщо ні - то два" - все що вимагається від режисера - сказати "Це та дівчина" на потрібну акторку. Описавши фільм тільки як "Любовна історія в місті снів", Девід Лінч відмовився давати будь-які коментарі про символізмі стрічки, що призвело до безлічі суперечок і інтерпретацій.
Найпоширеніше трактування фільму - перша частина стрічки є сном-мрією реальної Дайани Селвін, яка приснилася собі у вигляді невинної "Бетті Елмс", таким чином реконструюючи своє життя і персону у щось схоже на старий голлівудський фільм. Серед безлічі відгалужень у фільмі розповідається історія молодої актриси Бетті Елмс. Вона зустрічає в квартирі тітки дівчину, яка втратила пам'ять.
15 травня у кіноклубі простору "Freud House" (вул. Коcтянтинівська, 21, початок о 19:00, вартість однієї години у просторі – 36 грн.)
Бульвар Сансет
Фільм-нуар Біллі Вайлдера вважається одним з кращих його робіт. Він оповідає про трагедію забутих "зірок" Голлівуду. Фільм починається з плаваючого в басейні на бульварі Сансет тіла молодого сценариста Джо Гілліса. Закадровий голос розповідає історію, яка призвела до його загибелі. Спочатку планувалося показати, що труп Гілліса розповідає цю історію іншим трупах в морзі. Однак на тестових переглядах ця сцена викликала сміх у залі, і її прибрали.
Отже, Джо Гілліс сидить на повній "мілини", його переслідують кредитори, йому нема на що поїсти, йому здається, що життя закінчилося. Його машину заносить і він влітає на повній швидкості у двір знаменитої в минулому кінозірки Норми Десмонд.
16 травня у кіноклубі в центрі "Майстер клас" (вул. Лаврська, 16a, початок о 19:00, 40 грн.)
Мій Никифор
У центрі сюжету фільму Кшиштофа Краузе – реальна історія останніх восьми років життя художника Никифора Епіфанія Дровняка (1895-1968), якого зараховували до п'ятірки найвідоміших примітивістів світу.
Роль Никифора, вже хворого, вічно голодного й гнаного художника, втілила 84-річна актриса Христина Фельдман. Никифор був лемком із Криниці. Його картини зберігаються у багатьох музеях світу і приватних колекціях. Він малював на будь-якому підручному матеріалі – папері, картоні, газетах, на стіні – малює олівцем, крейдою та аквареллю.
17 травня у Будинку кіно (вул. Саксаганського, 6, початок о 18:00 у малому залі, безкоштовно)
Анни всього світу
З 1910-го року з'явилося більше 30-ти екранізацій роману Толстого "Анна Кареніна". Кіноклуб підготував добірку фрагментів фільмів, через які можна простежити еволюцію образу Анни – головної героїні роману – через 100 років екранізацій. Від німого кіно і Грети Гарбо до Тетяни Друбич і Кіри Найтлі. А також як втілювали героїню Анну - Вів'єн Лі, Софі Марсо, Майя Плісецька, Тетяна Самойлова.
Кожна з цих жінок додали щось своє до образу Анни Кареніної. Приміром, в останньому фільмі "Анна Кареніна" Джо Райт більшість сцен показав саме в театрі. Двері з якого можуть вести на засніжені поля, вокзал, ресторан, дитячу кімнату Серьожи - сина Кареніної, або ж навіть на іподром. Іноді з'являється іграшковий потяг густо обліплений інеєм.
19 травня у кіноклубі Центру сучасного мистецтва М17 (вул. Горького, 102-104, початок о 17:00, вхід безкоштовний за реєстрацією)
1 
4880
Коментарі