Радянська влада не змогла зробити композитора Миколу Леонтовича своїм

— Коли американці читали мій сценарій, були шоковані й у захваті водночас, — говорить письменниця Ірен Роздобудько, 55 років.

У видавництві "Нора-­друк" вийшов її історичний роман "Прилетіла ластівочка", присвячений композитору Миколі Леонтовичу. Книжку написала на основі свого сценарію для Голлівуду. Подробиці майбутнього фільму не може розголошувати, за контрактом.

— Американці переслухали всі літургії Леонтовича у виконанні київського хору "Софія". Знають його "Щедрик" як свою різдвяну мелодію "Гімн дзвіночків". Їх вразила творчість і доля цього видатного українця, — продовжує Роздобудько.

— У книжці розповідаю про 1916–1921 роки. Це історія про кохання і вбивство композитора. По краплинці збирала спогади про роман Леонтовича з лібретисткою Надією Томашевич. Була його музою. Разом працювали. Коли отримав документи на еміграцію й два квитки в Польщу — з ним мала їхати саме Томашевич. І дружина Клавдія, вочевидь, із цим змирилася. Імовірно, Леонтовича знищили фізично, щоби він не виїхав із країни. Радянська влада хотіла зробити композитора своїм знаменом. Але не змогли зламати свідомість, національний дух.

Миколу Леонтовича вбили в ніч на 23 січня 1921-го. Він тоді гостював у батька в селі Марківка Томашпільського району на Вінниччині. Родина пустила переночувати мандрівника. Це був агент Гайсинської повітової ЧК Опанас Грищенко, який застрелив композитора. Текст рапорту вбивці оприлюднили в 1990-х.

×