Знову експлуатують "Пограбування" з Бельмондо

Кримінальна драма. США, 2006 рік, 109 хв. Реж. Пол Макґіґан. У ролях: Джош Гартнетт, Брюс Вілліс, Люсі Ліу, Морґан Фрімен, Бен Кінґслі, Стенлі Туччі.

Переглядаючи ролик до "Щасливого числа Слевіна", можна було подумати, що на нас чекає комедійний трилер, а після ролика до "Не спіймали — не злодій" — "крута" кримінальна драма. Усе виявилося навпаки.

"Щасливе число?" — чергова спроба сучасної ітерпретації класичного "чорного фільму" (Film-Noire), до того ж спроба досить вдала. Повсюди вирують "монтекрістівські" пристрасті, трупи падають паками? А дотепи полягають хіба що в певній відстороненій манері екранної розповіді та балачках головного героя, що у свою чергою має нагадувати нам спосіб спілкування героїв часів Гамфрі Боґарта (його б"ють у пику, а він жартує).

Трилер. США, 2006 рік, 129 хв. Реж. Спайк Лі. У ролях: Дензел Вошинґтон, Клайв Овен, Джоді Фостер, Крістофер Пламмер, Віллем Дефоу.

Попри шанобливе ставлення до афро-американського кінокласика Спайка Лі та чудових акторів, які погодилися знятися в нього, чогось оригінального в історії "ідеального пограбування" марно шукати. Відтак видається досить дивним стримане захоплення, яке висловлюють щодо стрічки певні критики.

Це лише черговий, хоча й досить вправний, римейк канадсько-французького "Пограбування" 1985 року з Бельмондо. Зрештою, ще 1990 року американці зняли свою версію дотепної кримінальної комедії Александра Аркаді під назвою "Швидкі зміни". А дивакувату "есенгівську" прокатну назву "Не спіймали — не злодій" можна хіба що застосувати до сценариста-плагіатора Расселла Ґевітца. Він практично не вигадав жодного нового сюжетного ходу, окрім обсмоктування теми воєнних злочинів старезних фашистів. Скільки ж їм років має бути?!

Від редакції. Оцінки біля жанрового визначення стрічки виставлено за шестибальною системою із використанням півбала. Вони відбивають особистий погляд автора.

Матеріал підготовлено за сприяння мережі "Кінопалац".

×