Роздобудько пише про дівчат для олігархів

Які книжки пишуть улітку, розповідають письменники.

Ірен Роздобудько, 49 років:

— Називається книжка "ЛСД" — "Ліцей слухняних дружин". Це ліцей, де навчають дівчат для олігархів. Готують їх, як м'ясо. Мають 10 постулатів, наприклад, бути терплячою, слухняною. Коли потрапляють у справжнє життя, де є не тільки олігархи, а й нормальні чоловіки, розуміють, що цей статут може призвести навіть до самогубства та вбивства. Що і стається. Мріяла написати цей роман ще з часів, коли працювала у жіночих журналах. Жінки у листах такі питання ставили, що очі на лоба лізли. Страшно залежні від чоловіків.

Максим Кідрук, 28 років:

— Закінчив ще одну книжку з мандрівної серії — "На Зеландію!". До неї увійшли історії з Каїра, мої враження від Єгипетської революції, арешт у Дамаску. Це останні три місяці мого життя. Почав працювати над другим трилером. Це роман про студентів Королівського технологічного інституту у шведському Стокгольмі, де я вчився. Майже не вигаданий сюжет. Росіянин, американець, чех, українець і японка закінчують навчання. Вирішують разом поїхати в Перу. Українець має карту, як добратися до руїн старого міста в джунглях. Дослідники шукають його вже понад 200 років. Багато звідти не повернулися взагалі. Українець закоханий в японку, а вона вже спить з американцем. Чех протягом цієї поїздки дуже старається, щоб компанія не розпалася.

Лариса Денисенко, 38 років:

— Це буде жіноча історія. Мову веду від 14-літньої дівчинки. Її мама — вчителька хімії. Бабуся працює у фірмі оператора мобільного зв'язку. Принаймні так думає внучка. Одного дня у поштовій скрині дівчинка знаходить каблучку із написом латиною на звороті: "Все повертається". Відтоді починає уважніше ставитися до рідних. Намагається дізнатися, кому ж саме і від кого адресована каблучка. Робоча назва роману — "Тополя, Оля і Поліна".

Галина Вдовиченко, 52 роки:

— Закінчила роботу над романом "Сестра Роберта Кері". Історія про актрису. Дівчина не здогадується, що у майбутньому досягне слави. Писала як історію трагічного кохання, а потім передумала. Героїні не пощастило — її чоловік боїться брати на себе відповідальність. Думала, ну вже роздєлаюсь з ним в кінці, але пожаліла і дала йому шанс. Дуже дивний роман, за чотири місяці його написала. Так мене тримав. Якби тільки читач знав, скільки у книжці психо-нерво годин письменника, вхопився б за голову. В останні дні по 4 години спала. А я сплюха, мені 8 треба.

×