Російський письменник Захар Прилєпін, 41 рік, став заступником командира батальйону бойовиків ДНР. Літератор кілька років возив на окуповану територію Донбасу "гуманітарну допомогу", доправляв прокремлівських артистів. З грудня 2015-го був радником голови ДНР Олександра Захарченка. Отримав від нього звання майора.
— Захар Прилєпін на Донбасі — не новина. Просто історію роздули тільки зараз. Можливо, це зробили російські пропагандисти. Або він сам, щоб просунути книжку, яку презентуватиме найближчим часом, — говорить літературний оглядач Юрій Володарський, 51 рік.
Нова книжка Прилєпіна "Взвод. Офицеры и ополченцы русской литературы" — про класиків російської літератури на війні.
Письменник до переїзду в Донецьк жив у Нижньогородській області РФ. У 1990-х брав участь у бойових діях у Чечні та Дагестані. Був спецпризначенцем, служив у ОМОНі. Працював охоронцем у нічному клубі, журналістом, ведучим на телебаченні. Філологічну освіту отримав заочно. Перший роман видав 2006 року. 2015-го його твір "Обитель" про життя в Соловецькому таборі особливого призначення став найбільш продаваним у Росії.
— Прилєпін — талановитий, харизматичний письменник. Інакше не мав би стількох прихильників, — продовжує Володарський.
У 2010 році Прилєпін писав, що Путін має піти. 2011-го закликав жінок "народжувати якомога більше російських дітей", щоб урятувати Росію. Після анексії Криму оголосив особисте перемир'я путінській владі. "У Росії відбувається те, про що я пишу і мрію з 1990-х років", — сказав.
— Українцям було б зручніше, якби Прилєпін був бездарним. Бо має імперські, шовіністські, антилюдяні погляди. Позаторік йому присудили головну літературну премію Росії "Большая книга". Один із головних своїх романів "Санька" опублікував 2006-го. Тоді критик Павло Басинський написав: "Новий Горький явився". У російській літературі Прилєпін дійсно продовжує лінію Максима Горького. Це реалізм, який злегка віддає соціалістичним. Більшість його творів — романи-ідеї. У центрі уваги — чесний, правильний, справжній пацан, не надто помітний. Своєрідний герой свого часу. "Санька" саме цим захопив читачів. Підкупає щирістю. Простий, але більш-менш культурний хлопець шукає своє місце в житті. Спостерігає грандіозні соціальні протиріччя, несправедливість, хоче їх подолати. Однак сам Прилєпін із соціальною несправедливістю в Росії не бореться. Натомість воює з українською армією. Їде в іншу країну як найманець. За російським карним кодексом, це — злочин. Проти нього мали б завести справу. Та хто це робитиме? Здається, деякі дії Прилєпін узгоджує з Кремлем. Навіть якщо це його власна ініціатива, російська влада не переслідуватиме зручного, потрібного їй письменника. Він завжди був патріотом Росії.
Головний принцип української національної ідеї — "Відчепіться від нас". Прилєпінська ідеологія: "Ми від вас не відчепимось". Він вважає, що Україна має бути частиною Росії.
Українцям треба звертати увагу не на Захара Прилєпіна, а на ситуацію в країні. Реформи не проводять. Населення біднішає. Зміни не відбуваються. Якщо далі так піде, для розвалу України не потрібен буде зовнішній ворог.
Торік Захар Прилєпін мав виступати на польському літературному фестивалі імені Джозефа Конрада в Кракові. Організатори відкликали запрошення через протести українських письменників Остапа Сливинського, Марисі Нікітюк, Софії Андрухович. Юрій Андрухович і Сергій Жадан відмовилися брати участь у дискусії з Прилєпіним на літературному фестивалі в Німеччині.
2 
1
Коментарі