— Від зурочення під чарку з горілкою підставляють мізинця. Якщо чаклун нашептав прокльони, коли вип'єте — скло трісне, — розповідає етнограф Ірина Ігнатенко, 35 років. У харківському видавництві "Клуб сімейного дозвілля" вийшла її книжка "Народна медицина і магія українців".
— Чаклуни також насилають хвороби та безпліддя, нещастя на господарство, неврожай, роблять людям "на смерть". Можуть перетворюватися на предмети. За виглядом та в побуті не відрізняються від інших людей. Мають високий соціальний статус. Їх бояться й шанують. Чоловіки-чаклуни переважно хизуються причетністю до чорної магії, жінки навпаки — все заперечують.
Матеріали для книги Ірина Ігнатенко збирала на Поліссі, Волині, Чернігівщині, Черкащині, Херсонщині, Дніпропетровщині, Миколаївщині та в Криму. Відвідала понад 200 сіл.
— Представники добрих сил — народні знахарі. Вони лікують людей, але для них це — важкий хрест. Бо подолані хвороби переймають на себе, — продовжує дослідниця. — За послуги грошей не беруть — кожен приносить, що може. Лікують викачуванням на яйце й виливанням на віск. У першому випадку яйце ніби затягує в себе негативну енергію, біль, хворобу. Потім його потрібно нейтралізувати — викинути там, де люди не ходять. Можна віддати собаці або півню.
Ірина Ігнатенко каже, що в народній магії використовують трави та обереги від зурочень.
— Це полин, любисток, тоя, барвінок, рута, васильки, чебрець та звіробій. Зібране зілля обов'язково святять у церкві. Потім прикрашають ним хату, двір, хлів. За потреби з цих трав готують і п'ють відвар, підкурюють їх або додають у купіль. Потужні обереги — великодня паска, вироби із заліза, зерно, зубчик часнику, воскова свічка, сіль. Сильний оберіг — вода, освячена на Водохреща, 19 січня, Стрітення, 15 лютого або медовий Спас, 14 серпня.
У книгарнях "Народна медицина і магія українців" коштує 100 грн.
3 
1
Коментарі