— На рынке будешь вещи продавать. Не за горами уже светлое будущее геймера. Как ты зарабатывать собираешься в этой дыре? — каже друг головному герою стрічки "Гамер". Той захоплюється комп'ютерними іграми, мріє перемогти на міжнародному чемпіонаті та прогулює заняття в коледжі. 4 червня у столичному кіноклубі "НоуНейм" відбувся соціальний показ дебютного фільму кримського режисера Олега Сенцова, 37 років. Його 11 травня затримали російські спецслужби. Підозрюють у підготовці терактів у Криму. Нині режисер перебуває в московському СІЗО "Лефортово". Йому загрожує від 10 років ув'язнення.
— Режисера катували, щоб вибити свідчення, — заявив пресі адвокат Сенцова Дмитро Дінзе. — Йому одягли чорний поліетиленовий пакет. Спочатку душили ним до напівсвідомого стану, потім били по спині. Зняли штани, труси, били палицею та погрожували сексуальним насиллям. Це тривало близько трьох годин.
— З грудня 2013-го до березня 2014-го Олег був на Майдані. Це був мирний протест митця, який гостро реагує на події в суспільстві, — розповідає київський кінокритик Андрій Алферов, 39 років. — Сенцов примчав до столиці з Сімферополя. У перші дні на Майдані вступив у лави самооборони, був адміністратором Автомайдану. Після подій у Криму намагався протистояти російському вторгненню. Возив продукти українським військовим, які були заблоковані в частинах у Бельбеку. Олег — етнічний росіянин, міг залишитися в цій ситуації осторонь. Показ міг би бути з ним, ми це обговорювали. "Гамер" вийшов ще 2011-го, але спочатку отримав визнання за межами України. До затримання російськими спецслужбами Олег знайшов гроші на нову стрічку "Носоріг". Вона — про погану-хорошу людину, що займається рекетом у 1990-ті. Відклав роботу через громадську діяльність.
У залі — близько 50 глядачів. Перед екраном стоїть порожній стілець із написом "Олег Сенцов".
— Олег дуже цілеспрямований. Захотів бути кінорежисером — і став ним. Знімати вчився самотужки, прочитав всі можливі книжки, як робити кіно. Зняв перший фільм на власні кошти. Коли приніс "Гамера" на Одеський кінофестиваль, я подумав, що це черговий "городской сумасшедший" з якимось нудоттям. Поставився до фільму скептично. Як дізнався, що його показали в Роттердамі, інтерес зріс, — каже продюсер Денис Іванов, 35 років, колишній директор Одеського кінофестивалю. — Зараз збираємо підписи за його звільнення. Відгукнулися російські митці Олександр Сокуров, Андрій Плахов. Зверталися до всіх, починаючи з Михалкова, хоч як смішно це звучить. До тих, хто може хоча б подзвонити помічнику Путіна або зайти до президента в кабінет. Поки що — тиша. Це дуже показово. Увесь світ про це говорить, але нічого не змінилося.
На показі телефонують по скайпу до українського режисера Сергія Лозниці, який мешкає в Берліні. У травні його документальну стрічку "Майдан" показали на Каннському кінофестивалі. Режисер тоді відмовився спілкуватися з російськими журналістами.
— Не розумію, як може в Сочі відбуватися кінофестиваль "Кінотавр", коли в Москві сидить полонений режисер. Я не чув жодного голосу звідти на захист Олега. Це багато що каже про тамтешню публіку. Нещодавно висловив підтримку німецький режисер Вім Вендерс, Європейська кіноакадемія направила лист у Росію. Мабуть, цього мало, ніяк не впливає. Ситуація абсолютно дика. Місяць Сенцов перебуває в цих сутінках ночі. Це біда і випробування. У держави мають бути сили і можливості, щоб захистити свого громадянина, — каже з екрану Сергій Лозниця, 49 років. У кімнаті позаду режисера полиці від підлоги до стелі заставлені книжками. — З Олегом познайомився 2 роки тому в німецькому Вісбадені. Він представляв свій фільм. Востаннє зовсім випадково зустрілися у скверику в жовтні. Тоді ніхто не міг навіть уявити, що визріє наприкінці листопада. "Гамер" — чудовий фільм. У ньому є почуття свободи, що рідко коли взагалі вдається режисерам.
В Олега Сенцова двоє дітей: 12-річна дочка та 9-річний син із аутизмом. Режисер виховував їх самотужки. Зараз за ними наглядає бабуся.
2 
1
Коментарі