У столичній галереї "Дукат" (вул. Грушевського, 4) відкрилася виставка "Чингізиди України". Показують 14 портретів нащадків Чингізхана. Їх уперше в історії реконструював художник 51-річний Юрій Нікітін.
Портрети малював на замовлення історика Олекси Гайворонського. 2007-го він написав двотомник про історію Кримсько-Татарського ханства "Повелителі двох материків". Ілюстрацій до книги не знайшов: портрети кримських ханів до нашого часу не збереглися.
Юрій Нікітін створював портрети за історичними документами, які зберігаються в Бахчисарайському палаці. Там хани з династії Гераїв жили 300 років.
— Знайшов кілька гравюр польських майстрів, — розповідає художник. — На одній зображений Газі Герай. У нього казковий костюм із кольоровими птахами, але риси обличчя відповідають записам істориків того часу.
Хана Саде намалював у турецькому костюмі й чалмі.
— А в засновника Бахчисарая — Сахіба — зверху на шапці шматок прозорої тканини. На надгробках Гераїв із мармуру зроблені головні убори, які вони носили. Тому шапки мені було легко робити. Олекса давав психологічні портрети кожного з персонажів, враховуючи їхнє життя та вчинки.
Йде до портрету кримсько-татарського воєначальника Кантамір-мурзи.
— Польські дипломати порівнювали його зі слоном у латах. Я передав його лють, жорстокість і підступність. Він не жалів нікого: вбивав жінок і дітей.
Усі портрети Юрій Нікітін створює на шкірі.
— Шкіра — гарна основа для живопису. Її можна порівняти з папером найкращої якості. Намагаюся не замальовувати її, щоб глядачі могли розгледіти матеріал.
Юрій народився в російському місті Оренбург. Його батька-військовослужбовця послали на роботу до Києва. Мати викладала російську мову й літературу.
— Усі кажуть, що я схожий на татарина, — сміється. — Оренбург — східна область біля Казахстану. Мабуть, якась кров там добавлялася. Свій родовід детально не досліджував.
Серед чоловічих висить портрет доньки хана Золотої Орди Тохтамиша — Джаніке-ханим. Вона перша в історії мусульманського світу жінка — глава держави. Джаніке керувала містом-фортецею Кірк-Єр, сучасним Чуфут-Кале.
— Я хотів розбавити чоловіче товариство гарним жіночим портретом, — каже Юрій. — Її образ видався мені поетичним, тому намалював її з тюльпаном у руці.
Шкіру можна порівняти з папером найкращої якості
Роботи митця показуватимуть до 9 липня, а потім повезуть до Туреччини.
2 
1
Коментарі