Київські художники Сергій Кузнецов, 26 років, і 27-річна Саша Макарська записали на диктофон слово "любов". Пропустили цей запис через комп"ютерну програму. А звукову доріжку, що з"явилася на екрані, малюють олійними фарбами на полотні розміром у людський зріст. Роблять це у столичній галереї "ЦЕХ".
Картина називається "Стихія любові". Звукова доріжка розфарбована всіма кольорами веселки. Посередині має яскраво-червоне забарвлення.
— Тиждень тому я по телефону запросив Катю Чілі, — розказує Кузнецов. — Вона відповіла: "Отлично! Работаем!".
Тепер 28-річна Катя Чілі щодня приходить до галереї. Розмішує фарби, щось підмальовує на полотні. На підлозі, на чорному пакеті для сміття розкладені тюбики. Катя занурює пензлик у капронову кришку з жовтогарячою фарбою.
— Я бачу звуки у вигляді веселки, — пояснює. — А в центрі картини я зобразила білу сферу, яку уявила на сеансі медитації.
Вхід до галереї вільний. Будь-хто може подивитися, як працюють художники й співачка.
— Це дивно, — каже Чілі. — Я нікому не дозволяю спостерігати за записом пісень. Усіх виганяю зі студії, — усміхається. — Мені сподобалося малювати. Навіть хочу записатися на курси живопису.
Картина "Стихія любові" увійде до "сексуальної" серії робіт Сергія Кузнецова. Він уже написав одне полотно з дівчиною в самих трусиках. А ще створив із предметів жіночої білизни скульптуру чоловіка.
— Катя теж принесла свої бежеві трусики із чебурашкою, — пригадує автор. — Але найбільше мені подобається картина з роздягнутою дівчиною, в якої неголені пахви. Хотів її Жені Рибчинському подарувати, — каже про сина поета-пісняра Юрія Рибчинського. — Але не закінчив до його дня народження. Тому дописую полотно зараз.
Коментарі