У Криму ранні ярі зернові сіють уже всі степові райони. Саме на півострові зазвичай і починаються весняно-польові роботи. Найімовірніше, з огляду на потепління за тиждень-другий сіятиме решта країни.
Зима для аграріїв була вдалою, що дозволяє сподіватися на щедрий урожай. Більшість посівів озимих у доброму або задовільному стані. У Криму, приміром, із загальної їх площі у 520 тис. га пересівати доведеться 5 тис. га — там, де зрідженість перевищила 50%.
Вирощений врожай буде як ніколи дорогий, а тому прибутковий для сільгоспвиробників. Продовольча пшениця на внутрішньому ринку вже коштує понад $300 за тонну. З огляду на світові тенденції, слід очікувати подальшого подорожчання хлібних культур. Адже Україна стоїть на порозі вступу до Світової організації торгівлі. Слово за парламентом, який має ратифікувати відповідну угоду. Тоді уряд не зможе обмежувати експорт зернових, щоб у країні не допустити дефіциту продовольчого збіжжя і подорожчання хліба. А це означає: ціни на пшеницю ще більше наблизяться до світових.
Для весняно-польових робіт аграріям потрібно 18,9 мільярда гривень
Звісно, агровиробникам такі розклади на руку. Але рано ділити шкуру невбитого ведмедя. Для того, щоб казати про доходи від продажу пшениці, потрібно її спочатку виростити й зібрати. Зробити це буде дорожче, ніж торік. Адже слідом за цінами на сільгосппродукцію "злетіла" й вартість ресурсів — не лише насіння, а й добрив, засобів захисту рослин. Підраховано, що для проведення весняно-польових робіт у масштабах країни аграріям необхідно 18,9 млрд грн. Теж своєрідний рекорд. Не варто забувати, що торік багато господарств постраждали від посухи. Такі навіть насіння для сівби змушені купувати, а зробити це часто немає за що. Скоріше за все, у цих господарствах заощадять на дорогих добривах або засобах захисту рослин.
Держава не контролює, за якою ціною йдуть в агросектор солярка або добрива. Як тут виробникам ресурсів вкотре не скористатися ситуацією: ціни на зерно зросли, чому б і самим не заробити? Підприємства-виробники мінеральних добрив уже збільшили ціну на свою продукцію. Газ справді подорожчав майже на 40%, і його складова у виробництві тієї ж аміачної селітри досить велика. Але це не означає, що вдвічі зросла собівартість добрив. І навряд чи нинішні ціни на них можна назвати економічно виправданими.
Дорожнеча ресурсів може датися взнаки вже під час збирання врожаю. Мінімум добрив дасть змогу взяти з гектара по 20–25 ц збіжжя, а не по 40–50. У Мінагрополітики визрів черговий оптимістичний прогноз — мовляв, буде намолочено 40 млн т зернових проти минулорічних 29,5 млн. А президент Віктор Ющенко повідомив, що незабаром збиратимемо по 50 млн. Але навіть якщо такі прогнози й справдяться, то собівартість вирощеної тонни колосових усе одно виявиться рекордною. Отже, такими ж будуть і ціни на прилавках хлібних крамниць.
4 
35413
Коментарі