Верховний комісар Організації з безпеки та співробітництва в Європі у справах національних меншин Кнут Волленбек негативно оцінив законопроект "Про мови в Україні". Він рекомендує Верховній Раді утриматися від розгляду пропозиції "регіонала" Олександра Єфремова, комуніста Петра Симоненка та "литвинівця" Сергія Гриневецього.
— Ця заява представника ОБСЄ означає, що Верховна Рада мала б доопрацювати законопроект з урахуванням його рекомендацій, — коментує директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, 32 роки.
Закон сирий і вимагає вивчення ситуації. Він порушує принцип забезпечення мовних інтересів як корінної нації, так і нацменшин. Він декларативний, без механізмів виконання.
Узагалі доцільно було б запровадити тримовність без шкоди жодній з мовних груп. Російською не можна знехтувати через кількість її носіїв. Вона забезпечує нашу інтеграцію в євразійський простір. Англійська потрібна для інтеграції в Євросоюз. Її слід упроваджувати насамперед у діяльності державних служб і правоохоронних органів. Нарешті, варто створити достатні умови для функціонування української мови: ліквідувати мовну диспропорцію, забезпечити обов'язковість її знання на всіх щаблях влади. Російська мова може стати другою державною тоді, коли українській нічого не заважатиме і не загрожуватиме.
Небажання жителів східних регіонів вивчати українську мову зникне, якщо зробити її популярною і модною. Тому потрібні методи стимуляції до вивчення мов. Зараз значна частина молоді знає розмовну російську мову, але писати грамотно не вміє.
Мовне питання надміру політизоване, бо не філологи визначають державну політику. Їх залучають як експертів при розробці законопроектів, але їхні думки до кінця не враховують. Раніше дослухалися до прихильників українізації, тепер чують лише тих, хто виступає за двомовність.
Російська отримає статус офіційної мови
Зауваження Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин Кнута Волленбека до законопроекту "Про мови в Україні":
— мовне питання регулюється ізольовано від законодавства у сфері національних меншин;
— законопроект невиправдано обмежує захист мов меншого використання, майже виключно зосереджується на захисті та просуванні російської. Такий підхід викривляє мету і призначення Європейської хартії регіональних мов або мов меншин та Рамкової конвенції про захист нацменшин;
— законопроект може мати негативний вплив на позицію та використання державної мови. Це робить законопроект контрпродуктивним з точки зору стабільності в суспільстві;
— у сфері органів державної влади російська мова користуватиметься невиправданими перевагами й отримає де-факто статус офіційної;
— в освітній сфері положення законопроекту матимуть негативний вплив на мотивацію учнів вивчати державну мову;
— проект закону надає недостатні гарантії носіям української мови, які живуть у регіонах, де більшість розмовляє мовою нацменшин.
3 
1
Коментарі
4