— Мітинг пам'яті Бориса Нємцова в Москві показав, що активних противників війни з Україною більше, ніж тих, хто її підтримує, — каже російський політолог Андрій Піонтковський, 74 роки. — На мітинг прийшли щонайменше 50 тисяч людей. Народ скандував "Путін — убивця!". Путіну ніколи не вивести стільки людей з усіма його міфічними 84 відсотками підтримки.
Убивство Нємцова 27 лютого і мітинг 1 березня можуть стати переломним моментом у Росії?
— Ситуацію завжди переламують дві речі, що доповнюють одна одну: масовий протест на вулиці і розкол в еліті, причому в самій верхівці. Чи буде такий розкол — ще не зрозуміло. Недавні події показали, що Путін — боягуз. Першу його заяву озвучив прес-секретар Дмитро Пєсков десь через півгодини після пострілів у Бориса Юхимовича. Сказав: "Президенту доповіли про вбивство Нємцова". Зазвичай у Росії доповідають про виконання якогось завдання. Потім була дуже коротка фраза: "Це жорстоке вбивство має всі ознаки замовного і, безумовно, є провокацією". Жодного слова співчуття рідним і близьким Бориса Юхимовича. Така сама реакція — "це не я і це зроблено проти мене" — була й на вбивство Анни Політковської (російську журналістку та правозахисницю вбили на день народження Путіна, 7 жовтня 2006 року, в під'їзді власного будинку. — "ГПУ").
Через 3 години хтось із розумних людей в адміністрації президента спохопився, що треба поспівчувати. Тому Пєсков сказав, що Путін висловлює співчуття рідним і близьким покійного. А вже під вечір Путін написав лист матері Нємцова Діні Володимирівні: "Я глибоко сумую. Нємцов був державним діячем, одним із засновників нової Росії, він був чудовою людиною, завжди говорив правду. Обіцяю вам, що зроблю все, щоб знайти людей, які вчинили це злодійське вбивство".
Цей лист дуже відрізняється від першої реакції Путіна. Чому? Бо на смерть Нємцова дуже різко відреагували глави практично всіх провідних держав світу. А Путін найбільше боїться міжнародної ізоляції. Тоді вся його мафія скаже: "Навіщо нам такий президент? Він був потрібен для того, щоб забезпечувати наші інтереси й капітали на Заході. Путін, з яким ніхто не розмовляє, нам не потрібен".
Хто міг віддати наказ прибрати Нємцова?
— Операцію такого масштабу перед стінами Кремля можуть провести тільки люди, які контролюють усі силові структури. Віддати наказ могли сам Путін, Микола Патрушев (секретар Ради нацбезпеки та оборони. — "ГПУ"), Сергій Іванов (голова адміністрації президента. — "ГПУ") або Олександр Бортніков (начальник Федеральної служби безпеки. — "ГПУ"). Хтось із них керував операцією.
Нємцова ж убили під стінами Кремля. Зробили це показово, типу "от як ми знищуємо наших супротивників".
Спершу пустили неправдиву інформацію про два "Форди", якими буцімто пересувалися вбивці. Їх там не було, була снігоприбиральна машина, з якої й вискочив убивця. До речі, снігу в Москві того вечора не було, йшов дощ. Потім під'їхала інша машина, яка його забрала. На оприлюдненому відео видно: коли снігоприбиральна машина досягає Нємцова, за нею нема жодних авто. Це означає, що рух було перекрито.
Борис Нємцов був небезпечний для Путіна як політичний опонент?
— Як політичний суперник — ні. Нємцов завжди казав, що Путін — злодій, вбивця і воєнний злочинець. Путін ненавидів його за це — і вбив. Також убивством хотів залякати всю російську опозицію. Йому це не вдалося.
Як вам версія, що вбивство Нємцова може бути провокацією проти Путіна?
— А чия провокація? За останні 15 років загинули з десяток особистих ворогів Путіна. Це і Анна Політковська, і Олександр Литвиненко (колишній офіцер ФСБ, який жорстко критикував Путіна, отруєний полонієм у Лондоні. — "ГПУ"), і Галина Старовойтова (політик, убита в Санкт-Петербурзі. — "ГПУ"), і навіть Анатолій Собчак (мер Санкт-Петербурга, офіційно помер через гостру серцеву недостатність. — "ГПУ"). І щоразу говорили, що це — провокація.
3 
35413
Коментарі
4