Українська політична громадськість активно обговорює наступні президентські вибори. Соціологи жонглюють цифрами, журналісти — міркуваннями експертів та обивателів, політологи — переймаються технологічними ходами й інноваціями.
Хто й проти кого вийде в другий тур? Хто й для кого більш вдалий спаринг-партнер? Хто самостійний гравець, а хто лише маріонетка? Чия команда здатна на креативні ходи?
Таке враження, ніби країна схибнулася. Це — тільки початок. А що буде восени?
Розгорнувши останні рейтинги кандидатів, я впіймав себе на асоціації. Десь я вже це бачив — стривожені обличчя і глибінь в очах, портрети в три четверті оберту і занадто класичні зачіски. Згадав. Звісно бачив — у фільмі "Зомбі повертаються". Всі ці портрети кандидатів, наче з надгробних плит. Ці прізвища, імена та назви партій, наче написи на прихилених до могил вінках, де покояться наші ілюзії і роки нашого життя.
І от вони повернулися — по наш мозок і наші тіла. Ідуть збитою шеренгою, хитаються, хриплять, соплять, штовхають і підхоплюють одне одного. Кусають і спльовують. Залишають по собі сморід від слів, які вже прогнили в їхніх писках. І все це в прямому ефірі — на рік. А потім знову софіти і студії: як ви пояснюєте, пане експерте, такий чудовий апетит нашого мерця-рекордсмена? Як йому вдалося зжерти стількох виборців?
З такими політиками країні світить тільки зомбі-апокаліпсис. Від цих виборів не світить нічого хорошого. Це може бути тихий кінець — "Спи, Україно, з миром!". З мокрими печатками на свідоцтві про смерть і милими посмішками міжнародних спостерігачів. Може бути й гармидер — плач і скрегіт зубів, який ні на що не вплине. Всі ці особи, які фігурують у рейтингах, остаточно доб'ють країну.
Україна нагадує велику рибу, яку тягне на гачку персонаж Ернеста Гемінґвея. Рибу рвуть акули, але рибалка все одно її не відпускає. Витягнув на берег лише великий скелет. І дуже ним пишався. Всі ці герої рейтингів також пишатимуться великим скелетом України, попиваючи "Шардоне" на березі Женевського озера.
3 
1
Коментарі