"Японці одразу зробили йодну профілактику, а ми після Чорнобиля — ні"

 

Доктор біологічних наук академік 82-річний Дмитро Гродзинський працював у Чорнобильській зоні з перших днів після аварії, яка сталася 26 квітня 1986 року. Досліджував вплив радіоактивних речовин на довкілля. Група науковців тоді мала завдання у стислі терміни передбачити віддалені наслідки опромінення.

— Одразу з'ясували, що ефекти від радіації значні, — каже Дмитро Михайлович. — У рослин проявився надзвичайний гігантизм або карликовість. Листя і голки дерев часом збільшувалися в десятки разів. Іноді виростали додаткові голки і гілляка ставала густа, як щітка. Характерно, що то не були потвори, а гіганти правильної будови. Тобто зовсім нове утворення з регулярною структурою. До цього вважали, що радіація утворює потвори нерегулярної будови, а виявилося, клітини задають нову програму розвитку. Тобто з існуючої спадкової інформації вибирають нову, незвичну комбінацію. Через 25 років після аварії бачимо зростання захворюваності серед людей, народження хворих дітей у тих, хто був опромінений.

Вплив радіації продовжується?

— Відбувся розпад радіоактивних речовин, тому вплив зменшився. Однак у лісах листя опадало, мінералізувалося, і радіонукліди сунулися в ґрунт. Вони дійшли до  кореневих систем. Через це тепер у лісових рослинах місцями більше радіації, ніж 1986-го. Чорноземи утримують радіонукліди, тому їх надходження до рослин уповільнене. А болотяні ґрунти їх легко віддають. На жаль, болотяне Полісся тепер небезпечне. Найрадіоактивнішими є лісові гриби та ягоди. Найнебезпечнішим є не зовнішнє опромінення, а споживання радіоактивних харчів.

Які заходи тоді проводили в зонах забруднення?

— Визначили сорти пшениці, які нагромаджували менше радіоактивності. У ґрунти вносили калійні добрива, що зменшують концентрацію радіації. Коровам давали періцин, що зв'язує цезій і не чіпає життєво важливий калій. Молоко й м'ясо ставали набагато чистішими. Але в Україні, певно, є під 100 населених пунктів, де перевищений рівень радіоактивності. Там ці заходи потрібно продовжувати.

Говорять про йод-131 з японської атомної станції "Фокусіма-1". Наскільки він небезпечний для українців?

— Аварія в Японії дала викидів менше, ніж 5 процентів чорнобильських. Те, що досягло України — вкрай незначна частина. Небезпеки немає.

При аваріях викидається багато радіоактивного йоду, що спричиняє захворювання щитовидної залози. Протидією є прийом стабільного йоду або звичайного йоду, яким мастять рани. Японці одразу зробили цю профілактику, а ми після Чорнобиля — ні. Це була надзвичайно велика помилка. Ми досі розплачуємося за неї здоров'ям. За час від аварії операції на щитовидці зробили понад 7 тисячам дітей з України, Білорусі, Росії.

Чому не робили йодних профілактик?

— У верхах наказали робити все, щоб не виникала паніка. Вважали: якщо говоритимуть про профілактику, то люди щось запідозрять і тікатимуть. Хоча йод був підготовлений. Мені директор одного з хімзаводів казав, що експрес-методом підготував солідні порції. Я написав в уряд лист, що необхідно пустити в продаж йодовану сіль. Мені подякували, але не знаю, чи було це зроблено.

Від союзного уряду надходили дивні речі. Головний санітарний лікар Олександр Кондрусьов надіслав циркуляр із цифрами допустимого рівня забруднення харчів. Для сиру він встановлювався більший, ніж рівень обробки радіоактивних матеріалів. Той факт примусив мене ставити питання, що Україна повинна мати власну організацію з нормування.

Тодішня влада радилася з науковцями?

— Усе було надзвичайно утаємничене. Спецвідділи викликали нас на ознайомлення зі списком питань, які вважали секретними. Мене вкрай здивував факт, що після серпня 1986-го мені дали лист, де було написано: "истинная причина аварии". На той момент уряд у Відні звітував про причини аварії МАГАТЕ (організація, що опікується ядерною енергетикою. — "ГПУ"). Це підтверджувало, що віденський звіт не відповідав дійсності.

Країна була готовою до аварії?

— Ні. Навіть належної кількості дозиметрів не було. Десь, можливо, у штабах цивільної оборони щось лежало, та й там батарейки посідали давно.

Держава зробила висновки з аварії?

— Усе повертається до того, що було й перед Чорнобилем. Думаю, зараз немає належної системи контролю.

Є таке грубе поняття — відсоток практично здорових дітей. До аварії 80 процентів дітей у Києві не мали хронічних хвороб. Зараз їх — 15. Це абсолютно ненормально. Радіація є однією з причин зменшення середньої тривалості життя, величезної різниці між роками життя жінок і чоловіків.

Радіація — це як лотерея. Але є речовини, які зменшують імовірність захворювання. Потрібно харчуватися овочами та фруктами, бо там є антиканцерогени та антиоксиданти. Споживати молочні  продукти, що містять необхідний кальцій. Через ріст цін люди стали менше купувати ці продукти. Зі  збільшенням захворюваності це теж пов'язане.

Скільки людей постраждали від аварії на АЕС?

— У цьому питанні багато спекуляцій і політики. Україна називає 300 тисяч людей. МАГАТЕ 2005-го дала цифру — 4 тисячі. Європарламент не повірив у це, створив групу незалежних експертів, які назвали 30–60 тисяч. Після десятих роковин аварії МАГАТЕ вважала, що ніхто, крім оленів в Норвегії, не постраждав. Тоді навіть наші прихильники ядерної енергетики зніяковіли.

×