Напередодні виборів влада намагається показати свої економічні досягнення. Опозиція ж говорить про збитки й провали. При цьому кожна зі сторін наводить ті економічні показники, які свідчать на користь саме її точки зору.
Партія регіонів говорить про спад темпів росту валового внутрішнього продукту. Однак на добробут людей більше впливає інше — інфляція та темпи росту доходів.
— Сповільнення темпів росту ВВП є безсумнівним. Але поки що воно на доходах людей не позначається, — каже економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олексій Блінов, 24 роки. — Адже торік ВВП зріс на 2,6 відсотка, а доходи населення — на 20.
Критики закидають "помаранчевій" владі прискорення інфляції та, як наслідок, зубожіння народу. Економіст Олексій Плотніков, 40 років, який балотується до Верховної Ради за списком Партії регіонів, підтверджує:
— Безперечно, ціни зростають. Тут не треба бути видатним макроекономістом. Можете порівняти ціни на сало на колгоспному ринку торік і цього року.
Насправді ж темпи інфляції набагато нижчі, ніж того року, каже Олексій Блінов:
— Завдяки пресі та опозиції окремі негативні тенденції перебільшують. І всім здається, що у країні — криза. Суттєво подорожчали лише товари, ціни на які зростають щосезону або залежать від світових ринків. Так, ціни на цукор-сирець зросли торік у світі на 60 відсотків і досягли 25-річного максимуму. А м"ясо дорожчає, бо у 90-х роках в Україні вирізали поголів"я. Тому зараз мала пропозиція, і це дає змогу піднімати ціни.
Навіть із урахуванням інфляції доходи домогосподарств збільшилися на 20,1 відсотка. Заробітна плата зросла на 11,7 відсотка, а виплати на соціальну допомогу на 41,5. Такою бачать картину у Міжнародному центрі перспективних досліджень. В оприлюдненому центром прес-релізі йдеться про прискорення темпів залучення іноземного капіталу, скорочення заборгованості із заробітної плати, зростання приватного споживання, зниження безробіття та збільшення доходів бюджету.
М"ясо дорожчає, бо у 90-х роках вирізали поголів"я
Звісно, повільніше зростання валового внутрішнього продукту згодом дасться взнаки. Адже бюджет, зокрема соціальні видатки, планують, виходячи з прогнозного показника ВВП. Оскільки він зростає повільнішими темпами, то не буде змоги збільшувати пенсії та зарплати бюджетним працівникам, каже Блінов. Економіст також заперечує тезу про те, що збільшення доходів безпосередньо призводить до зростання інфляції.
— Люди рано чи пізно перестають витрачати усі гроші на їжу. Можуть придбати техніку чи зробити ремонт. Хтось заощаджує. Таким чином інфляція загальмується, — каже експерт.
Економіст незалежної дослідницької організації CASE-Україна Віталій Ваврищук, 26 років, також вважає:
— 2005-го реальний приріст доходів населення був вищим, ніж 2004-го, а інфляція — нижчою. Це — найзрозуміліші для пересічних громадян параметри. Зросли пенсії та зарплати. У повному обсязі профінансовано усі заплановані видатки на медицину та освіту.
Серед найбільших макроекономічних успіхів останнього року він називає зростання доходів державного бюджету.
Це сталося завдяки жорсткішій фіскальній дисципліні та скасуванню податкових пільг окремим секторам і регіонам. Припинено махінації з відшкодування ПДВ. Завдяки програмі "Контрабанда — стоп!" виведено з тіні велику частку імпорту. Україна отримала від ЄС та США статус країни з ринковою економікою.
Інша причина розбіжностей в оцінках влади й опозиції — іноземні інвестиції. Та ж Партія регіонів звинувачує "помаранчевих" у тому, що реприватизація розлякала інвесторів. Темпи залучення інвестицій знизилися на 14 відсотків, і вперше за часи незалежності відбувся відтік іноземних інвестицій з держави, каже Олексій Плотніков.
— Коли до загального обсягу інвестицій домішують гроші, отримані від продажу "Криворіжсталі", це просто брехня, — додає він. — У жодних підручниках не написано, що гроші від продажу — це інвестиції. Це ж продаж власності.
Олексій Блінов каже, що потрібно розрізняти державні та іноземні вкладення. Останні зросли завдяки продажу великих об"єктів, таких як "Криворіжсталь" та банк "Аваль". Однак державні інвестиції справді знизилися, особливо у першому півріччі.
Доходи домогосподарств збільшилися на 20,1 відсотка
— Можливо, скорочення державних інвестицій на 60 відсотків — це й непогана тенденція. Відомо, що у цій сфері існує корупція та неефективно витрачаються кошти, — каже він.
Інвесторів змусило піти з України скасування податкових пільг для спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку, аргументує Олексій Плотніков. Потрібно було просто навести лад у тих зонах, де існували зловживання:
— Одні треба було позакривати, інші — розвивати. А влада скасувала і гарні, і погані. Подивіться, що відбувається на Закарпатті. Скільки людей там залишилися без роботи.
Віталій Ваврищук погоджується, що інвестиційний клімат в Україні погіршився. Влада мала чітко пояснити: реприватизація торкнеться лише придбаних із порушеннями закону об"єктів і здійснюватиметься тільки через суд, каже він. Крім того, влада проводила непослідовну енергетичну політику.
— Стратегія енергетичної безпеки — це одне з ключових питань. Ним, насамперед, мав зайнятися новий уряд, — вважає експерт.
2 
1
Коментарі
1