І Велика Французька, і Помаранчева українська революції неначе й не перемагали. У Франції її змінив Наполеон, а потім реакція Бурбонів. Але цим відкатом історія не закінчилася. Франція радикально змінилася. Так само буде і в Україні. Ми ще занадто близько стоїмо до цієї події, щоб оцінити її належним чином. Наша історія рухається по спіралі. Неначе й повертається у ту саму точку, однак на іншому рівні.
Набутки, які українці дістали під час Помаранчевої революції, працюють на перспективу. В останній рік, здавалося б, стався відкат демократії. Але протестувати проти ухвалення Податкового кодексу під стіни Верховної Ради вийшли десятки тисяч людей. Цей самоорганізований здвиг — результат революції-2004.
Видно, як проявляються навички високої самоорганізації. Перша — турбота про однодумців: подумали і про харчування, і про намети для реєстрації, і про нічліг. Навиком Помаранчевої революції стала і мотивація. Якби в людей забракло внутрішньої мотивації, акція не набула б розмаху найбільшої після подій листопада 2004-го. Якщо дехто знову каже, нібито все це "проіскі" зовнішніх сил, його слова дуже далекі від реальності.
Іще один величезний плюс подій цієї осені: люди порозумнішали, почали розрізняти свої власні інтереси від інтересів політичних партій чи лідерів. Особливо лідерів з минулого. Люди почали думати — не дозволяти політиканам використовувати себе заради їхніх інтересів.
Із 2004-го до всіх цих змін фатально причетні Янукович, Ющенко і Тимошенко. На появу Януковича пробудився середній клас, а побічним продуктом цього суспільного руху став Ющенко. Не було б його, цю роль перехопила б Тимошенко. Але досвід показує, що епоха Януковича–Ющенка–Тимошенко не сприяла формуванню середнього класу. Всі вони є ставлениками олігархату — великого бізнесу, який грубо попирає інтереси людини. Разом і поокремо вони мало зробили для появи цього середнього класу вільних і відносно заможних людей. У цьому трикутнику Ющенко, Тимошенко, Янукович пов'язані однією пуповиною. Як сіамські близнята, і відрізняються лише окраскою.
Їхня епоха ще не завершилася, але мусить колись добігти кінця. Французьких революцій теж було кілька — і з кривавими, і з авантюрними формами. Кожна наступна революція — це зміна поколінь. Попереднє покоління робило її заради своїх ідеалів, щось справдилося, щось принесло розчарування. За цим поколінням з'явиться молоде, готове змінити життя. Наша олігархізована "еліта" навряд чи переродиться — своїми метастазами вона пронизала все рихле українське суспільство. Альтернативою мав би стати сам середній клас, що не пов'язаний з олігархатом.
3 
1
Коментарі
13