— Російська церква наклала на гетьмана Івана Мазепу анафему (прокляття, відлучення від церкви. — ГПУ). Але представники Вселенського патріархату її не визнавали. Вона була накладена з політичних мотивів, як засіб репресій. Не мала жодних богословських причин, — каже представник Вселенського патріархату при Всесвітній раді церков у Женеві архієпископ Тельміський 43-річний Іов (у миру — Ігор Геча. — ГПУ).
Після першого руйнування російськими військами Запорозької Січі 1709 року українське козацтво подалося під опіку кримського хана й підпорядковувалося Константинополю.
— На еміграції в місті Бендери (у Молдові, яка тоді належала Османській імперії. — ГПУ) Іван Мазепа сповідався в православних священиків Вселенського патріархату, — говорить архієпископ в інтерв'ю виданню "Главком". — Вони наставляли його на смертному одрі й відпустили гріхи. Потім відспівали. Тіло Мазепи було покладене в православній церкві містечка Варниці, що перебувало в юрисдикції Вселенського патріархату. Згодом його перепоховали в місті Галац на Дунаї, де в центральному соборі Свято-Георгієвського монастиря місцевий митрополит відслужив заупокійну службу. Цей митрополит був ієрархом Вселенського патріархату. Іван Мазепа помер як вірний Матері-Церкви Константинополя.
— Владика Іов — офіційна особа. Говорить від імені Вселенського патріархату, для якого московська анафема ніколи не існувала, — каже релігієзнавець 49-річний Андрій Юраш.
— Ця заява може бути базою для наступного важливого кроку — невизнання анафеми Московського патріархату стосовно патріарха Філарета (предстоятеля Української православної церкви Київського патріархату. — ГПУ).
Анафема Мазепи була політичною. Він не відвернувся від церкви. Навпаки. Був благодійником, побудував три десятка храмів. Анафема — відлучення через порушення церковних канонів. Нічого подібного Мазепа не робив. Так само і патріарх Філарет не вчинив нічого, що порушувало би православні догмати. У жодному своєму рішенні не заподіяв шкоди віровченню. Анафема, яка 1997 року була на нього накинута, — несправедлива.
Ця заява архієпископа Іова — одна з найбільших проблем для Російської православної церкви. Вона показує Україні та всьому православному світу, що Вселенський патріархат не зважатиме на рішення Москви (14 вересня після екстреного синоду РПЦ оголосила про розрив зв'язків із Вселенським патріархатом. Вона призупиняє поминання Вселенського патріарха Варфоломія за богослужінням, перериває участь в єпископських асамблеях, у богословських діалогах, багатосторонніх комісіях і всіх інших структурах, в яких головують представники Константинопольського патріархату. — ГПУ).
Іван Мазепа (1639–1709) — гетьман Війська Запорозького й голова козацької держави на Лівобережній, а потім і всій Наддніпрянській Україні.
Хотів відновити козацьку державу з кордонами часів Хмельниччини. Тривалий час формально підтримував Московське царство у війні зі Шведською імперією. Україні почала погрожувати нападом Річ Посполита. Мазепа звернувся за допомогою до Петра I. Той чекав наступу шведів і відповів: "Не можу дати навіть десяти чоловік. Боронися, як знаєш". Мазепа перестав вважати себе зобов'язаним зберігати вірність Москві. 1708 року став на бік шведів.
Після поразки під Полтавою переселився до Молдовського князівства. За розпорядженням царя Російська православна церква оголосила йому анафему. РПЦ, а також УПЦ Московського патріархату досі вважають її дійсною.
Посланці Варфоломія зустрілися з Порошенком
17 вересня екзархи Вселенського патріархату архієпископ Даниїл Памфілійський зі США та єпископ Іларіон Едмонтонський із Канади прибули до Києва. Зустрілися з президентом України Петром Порошенком.
Іларіон Едмонтонський, 46 років, зачитав звернення Вселенського патріарха до президента. Варфоломій повідомив про призначення екзархів і назвав мету їхнього приїзду — об'єднати українські православні церкви.
— Маємо продовжити працю над уже вирішеним питанням. Щоб процес надання автокефалії Українській православній церкві розпочався, — заявив архієпископ 46-річний Даниїл Памфілійський. — Ми на прямій, котра йде до фінішної лінії. Не маємо жодних пересторог, щоб зустрічатися з представниками різних релігійних організацій, почути їхню думку.
— Церква має бути відділена від держави. Особливо від іноземної. На сьогодні вплив іноземної держави ще більше переконує нас у правильності наших дій, — зазначив Петро Порошенко, 52 роки.
— Найважливіше завдання екзархів — створити клімат, який приведе до об'єднавчого собору, — каже релігієзнавець Андрій Юраш. — Константинополь допоможе створити альтернативу Московському патріархату. Це поставить УПЦ МП у другорядне становище.
2 
1
Коментарі
1