Зміцнення позицій української мови, розвиток вітчизняного кінематографа та книговидання, заборона російського телепродукту, декомунізація та автокефалія церкви, європейський безвіз — це те, що визначатиме українську ідентичність на десятиліття вперед.
Росія постійно намагалася переконати українців у вторинності нашої культури. У тому, що високе, вартісне і духовне може походити тільки з Москви, а завдання "хохлів" — відбивати гопака, нести гроші до російської церкви та забезпечувати "гарматним м'ясом" російську армію. І навіть у роки Незалежності ментальна окупація не припинялася. Україна завжди була цікавою Кремлю без українців, тому нас постійно перетворювали на "малоросіян", а справедливіше сказати — на манкуртів.
У цьому контексті слушними видаються слова президента Порошенка, сказані на святкуванні 150-ліття товариства "Просвіта" минулої суботи:
— Саме під кутом національної безпеки слід розглядати всі аспекти гуманітарної політики, які віддаляють нас від імперії, від колоніального минулого, які зміцнюють національну ідентичність.
Кіно, теле- та радіоефір, книжковий ринок і сфера релігії, гуманітарний простір як такий тривалий час перебували під майже повним впливом Москви та її агентів в Україні. Все українське наче було у себе вдома, а почувалося — як у гостях. Бо бал правили російські інтереси. Україна була частиною російського інформаційного та гуманітарного простору. Фінансування антиукраїнської інформаційної політики йшло з кишень самих українців. Тільки за російські серіали канали сплачували $300 млн на рік, за даними Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Які збори в Україні мали російські співаки та актори, яким був виторг від розповсюдження російських книжок можна тільки уявляти.
Ситуація почала змінюватися з 2014-го. Упродовж чотирьох з половиною років завдяки політичній волі глави держави та підтримці його ініціатив парламентом, у сфері гуманітарної політики в Україні зроблено більше, ніж за весь період з моменту розпаду СРСР.
Частка української мови у прайм-тайм телеканалів зросла із 39% до 64%, а російської — впала з 32% до 7%. Навіть такі російськомовні канали як "Інтер" та "Україна" віднедавна переклали вечірні новини українською.
Після заборони російських серіалів у телеканалів не залишилося вибору, як перейти на власне виробництво. За даними компанії MRM, частка українських серіалів зросла із 7% у 2014 році до майже 39% — у 2016-му.
Квоти на українські пісні на радіо, запроваджені два роки тому, виявилися суперуспішними — українська музика настільки популярна, що в ефірах лунають не установлені законом 35%, а вже понад 50%. Тоді як у 2013-му було 5%.
Частка книжок, що видаються українською мовою, зросла до 76%. Раніше більшість іноземної літератури була переважно російською, сьогодні українські книговидавці дедалі активніше перекладають і сучасні твори, і класиків світової літератури.
Відсоток школярів, що здобувають освіту українською мовою, становить 91%, а першокласників — 95%. Найбільш помітне зростання перших класів з українською мовою навчання в областях Сходу та Півдня України.
Слід згадати і скасування мовного закону Ківалова-Колесниченка, новий закон про мову, який пройшов перше читання, Державне визнання УПА та інших учасників національно-визвольних змагань.
Є ще два кроки, на які всі так довго чекали. Які мають надважливе значення для зміцнення української ідентичності та прощання з імперським "русским миром". Мова про декомунізацію та отримання українською церквою автокефалії. На цих питаннях кар'єру зробило не одне покоління політиків. Про них багато говорили. Та тільки у Порошенка вистачило розуму та наполегливості домогтися результату.
Низка рішень у сфері зовнішньої політики теж впливає на зміцнення європейської ментальності українців. Введення в дію Угоди про асоціацію з ЄС, вихід із СНД, безвізовий режим з Європейським Союзом, зміни до Конституції, які закріплюють намір України вступити до ЄС і НАТО — важливі віхи на цьому шляху, що матимуть довготривалі і позитивні для українців наслідки.
150-літній ювілей товариства "Просвіта" — знакова для України дата. Слід віддати належне усім, хто боровся за українську культуру і мову. Усвідомити, наскільки ця боротьба є запеклою і тривалою. І вперше ми маємо ситуацію, коли ідеї, принципи та прагнення "просвітян" утілено в конкретних кроках.
2 
1
Коментарі