Народна мудрість каже, що горілка буває двох видів — смачна і дуже смачна. Згадати цю приказку змусило висвітлення футбольного Кубка світу на українському телебаченні.
Здавалося, що технічно досконалу телевізійну "картинку" матчів на стадіонах Німеччини зіпсувати неможливо в принципі. Тим більше, що нове покоління наших телекоментаторів, на відміну від своїх попередників, в основному вірно називає прізвища футболістів. А більшого нам від них і не треба. Але тут у справу втрутилися вітчизняні спонсори телетрансляцій.
Без реклами телебачення не буває. Ще у далекі шістдесяті — коли ми не знали, що таке реклама — телевізійний показ футбольних матчів з-за кордону знайомив нас із зарубіжними фірмами: їхні назви були на щитах довкола арен. На нинішньому світовому фіналі ці щити так само є. За них заплачено величезні гроші. Але вони не заважають дивитися футбол. Якщо тобі не цікава реклама, — не звертай на неї уваги. Так само і телевізор можна вимкнути в перерві матчу, коли йде реклама. Це — наше право споживача.
"Столичну" пили і без щохвилинних телевізійних нагадувань
Та куди подітися від реклами української горілки, яка настигне тебе усюди. Мало того, що горілчані бренди супроводжують усі випуски спортивних новин по телебаченню. Перед кожним повідомленням про досягнення атлетів диктор зобов"язаний сказати, що ми дізнаємося про це завдяки певній марці горілки.
Ніде у світі такого немає. Не тільки у спортивних програмах, а й у звичайних телепередачах ви не побачите реклами міцного спиртного напою. Тільки пізно вночі, на закодованих платних телеканалах, які показують щось дуже розбещене (за їхніми поняттями), може з"явитися реклама горілки — бо все одно розпуста!
Немає пропаганди оковитої і в наших телевізійних традиціях. Чи можуть уболівальники зі стажем уявити собі, що той же Коте Махарадзе прямо посеред футбольного матчу почав би нахвалювати торгову марку "Столична"? Її пили і так, без щохвилинних телевізійних нагадувань. А спорт, в тому числі футбол, був територією, вільною від алкоголю. Не те щоб спортсмени зовсім не вживали — це вже їхнє, особисте. Але у спортивних телепередачах та газетних публікаціях згадка про горілку не могла проскочити навіть випадково.
А сьогодні у самий розпал міжнародного футбольного матчу диктор обов"язково і неодноразово нагадує про горілку. Щоб не забули, яку саме брати. І нічого, що у розповіді про футбол це звучить щонайменше недоречно. За це заплачено.
3 
1
Коментарі