Пляжний сезон ще не закінчився, а зеленим цвітом вже покрилися водойми у всіх регіонах України від Дніпра до Сіверського Донця. Наша редакція спробувала розібратися, як уникнути подібного наступного року. Причин фахівці називають безліч. Серед методів протидії — додаткові заходи з очищення води, активне зариблення, заборона будівництва в прибережній зоні, припинення незаконного видобутку річкового піску, і навіть такі екзотичні методи як робота гідроакумулюючих станцій.
— Є дві версії цвітіння води, — каже завідувач кафедри екології Черкаського національного університету Олександр Спрягайло виданню "Рибацький вісник". — Перша — це синьо-зелені водорості. Друга — ціанобактерії. Вони можуть жити навіть у солоній воді й у снігу. Ціанобактерії виробляють шкідливі токсичні речовини. Є нейротоксини, які впливають на нервову систему, а є такі, що викликають подразнення слизової оболонки людини. Причина — потепління й стояча вода. Літо стає тривалішим, а це створює дуже сприятливі умови для життя синьо-зелених водоростей.
Інший фактор — наявність поживних речовин для бактерій. Люди використовують пральні порошки, синтетичні мийні засоби, до складу яких входить фосфор і фосфорні сполуки. Саме вони є найкращою "їжею" для синьо-зелених водоростей. І, зрештою, не треба забувати про змиви з полів. Усі мінеральні та органічні добрива стікаються в річки. До того ж, українські ґрунти самі по собі дуже багаті на органіку. Рельєф у берегів Дніпра горбистий і це часто призводить до водяної ерозії, що вимиває корисні речовини. Все це на користь ціанобактеріям.
Для боротьби з водоростями експерти пропонують використовувати метод зариблення. Товстолобик, білий і чорний амур активно поїдають водорості і тим самим очищують воду.
У розвинутих країнах, наприклад, розробляють проекти переробки водоростей на біогаз. За підрахунками фахівців, лише в один сезон цвітіння Київського водосховища з нього можна добути 108 млн куб. м газу. Але це — трудомісткий і високотехнологічний процес і дуже далека перспектива.
Не слід забувати й про поглиблення та очищення водойм від зайвої рослинності. Раніше цю місію на великих водоймах виконували річні судна, однак наразі, за словами Директора департаменту екології Дніпровської обласної державної адміністрації Руслана Стрільця, судноплавство припинено.
— Баржі й річкові судна майже не ходять. За сезон до Києва пройшли дві баржі з кавунами. Шлюзи відкриваються украй рідко. Але якщо малу річку ще якось можна очистити технікою, хоч це і коштує чималих грошей, то як очистити Дніпро? — сказав він сайту "Город.дп.юа".
Доки експерти шукають методи боротьби з цвітінням, на бруд у водоймах продовжують нарікати мешканці у всіх регіонах України.
— Купаюся в Дніпрі майже цілий рік. А зараз — не можу. Три тижні до річки ні ногою! — розповідає 49-річний Володимир Меленчук із Черкас. — Гидуюся. Вода страшна й смердюча, просто жах. Запах гнилі настільки сильний, що чути ще за десятки метрів до Дніпра. Не можу себе пересилити, — бідкається чоловік.
Володимир Костянтинович днями їздив у Маньківський район. Там тече Гірський Тікич. Однак, вода там така сама зелена, а запах ще ядучіший.
У Кіровоградській області позеленіла зазвичай чиста річка Синюха.
— Вода стала немов зеленка, — каже житель Новоархангельська Григорій Василенко. — Та ще й тягуча така, мов кисіль. — Не знаю, як ото люди ходять купатися.
Схожа картина і у Вінницькій області, де тече Південний Буг.
— Вода цвіте й нема ради, — бідкається рибалка Сергій Процюк. — Два тижні від неї тхне чортом. Через це перестав навіть по рибу їздити. Здається, що вона теж смердить так само. Перечекаю, доки спека спаде. Може, щось налагодиться.
Причиною забруднення є не лише природні фактори. Незаконний видобуток річкового піску та забудова прибережної зони шкодять річкам не менше. Та й сучасні очисні споруди досконалими не назвеш.
— Дуже погано, що очисні споруди "не бачать" фосфатів, які потрапляють в українські річки із пральних і посудомийних машин, — стверджує голова Всеукраїнської Екологічної Ліги Тетяна Тимочко, повідомив канал "112 Україна". — Фосфати викликають пришвидшений ріст водоростей, а ті, у свою чергу, просто "випивають" кисень із річок. Через це гине риба, починається сморід й річки перетворюються на застійні болота.
Наразі ж, вважають експерти, Уряд повинен розробити й впровадити програму очищення стоків. Поки станція аерації є в Бортничах, що під Києвом, однак на подібні очисні споруди чекає вся Україна. Розраховують і на впровадження та підтримку екологічних програм для очищення та збереження річок України.
Фахівці стверджують, що запобігати цвітінню великих водосховищ може і робота гідротехнічних споруд, таких як гідроакумулюючі електростанції. У процесі роботи вони активно перемішують глибинні й поверхневі шари води у водосховищах, активно насичуючи їх киснем. Пришвидшуються процеси окислення, знижується кількість органічних речовин, якими харчуються хвороботворні бактерій. Це робить воду чистішою і прозорішою.
1 
1
Коментарі