На зустрічі в Києві президенти Віктор Янукович і Уґо Чавес домовилися про видобуток нафти й газу у Венесуелі. Також обговорили ідею використання нафтопроводу "Одеса–Броди" для прокачування венесуельської нафти до Білорусі.
— Переговори з Чавесом викликають емоції двох сортів, — коментує експерт з енергетичної безпеки Богдан Соколовський, 56 років. — З економічної точки зору — могло би бути перспективно, а з політичної — сумнівно й навіть небезпечно. При чому втратити політично Україна може набагато більше, ніж здобути економічно. Влада зараз нехтує тим, що Венесуела Чавеса має дуже складні стосунки з демократичним світом. Цією країною не заміниш співпраці з Євросоюзом і навіть із Росією.
Поки нафтогін "Одеса–Броди" не працюватиме в запланованому режимі — з Півдня на Захід — закуповувати венесуельську нафту й качати її на вітчизняні нафтопереробні заводи ми не зможемо. Вона може стати альтернативою російській, обсяги видобутку якої падають і відповідно — знижується рівень експорту. І поки нафтопровід працюватиме на підтанцьовках у Росії, він не стане рентабельним. На сьогодні "Одеса–Броди" ще далеко себе не окупив, бо постійно недовантажений. Ним можна прокачувати 14 мільйонів тонн нафти на рік тільки першою чергою. Друга черга дозволяє прокачувати до 20 мільйонів тонн, третя — 25 і більше. І якщо зараз домовляються про прокачку до Білорусі 10 мільйонів тонн венесуельської нафти, то не можна зволікати. Інакше Мінськ домовиться з країнами Балтії, і ми втратимо замовника.
Зрештою, владі не варто зациклюватися винятково на венесуельському варіанті. Для аверсу нафтопроводу є достатньо обсягів нафти в Азербайджані, на великий ринок виходить Казахстан. Є постачальники на Близькому Сході.
— Видобування українцями нафти у Венесуелі — це такий собі "діамантовий дим", який витає у стосунках Чавеса і Януковича, — додає експерт з енергетичних питань Олександр Нарбут, 49 років.
— В України немає інвестиційного потенціалу. Без підтримки банків державі нічим розраховуватися за російський газ. "Нафтогаз України" у доволі складному фінансовому становищі і стабільно помножує збитки. Йому не вистачає інвестицій навіть на проекти транспортування сирої нафти з Єгипту та Лівії, в які вже вклали кошти українських платників податків. Тому видобуток венесуельської нафти — це перспектива. Хоч і вигідна, але вельми віддалена.
Коментарі