Американські конгресмени заявили про підготовку нового законопроекту щодо санкцій проти Росії. Вони діятимуть, доки Путін не припинить втручатися у виборчі процеси у США, влаштовувати кібератаки проти американської інфраструктури. Доки Росія не піде з України і не перестане сіяти хаос у Сирії.
Нові санкції мають зачіпати інтереси осіб, які ухвалюють ключові рішення в РФ, зокрема Володимира Путіна і його оточення. Обмежують дії, пов'язані з російським держборгом, енергетикою та імпортом урану. Вони можуть не просто призвести до значних фінансових втрат, а й підірвати засади економіки країни-агресора. Є висока ймовірність, що від їхніх наслідків Росія не оговтається і після краху путінського режиму. Що на довгі десятиліття перетвориться на Венесуелу в Євразії. Саме зустріч Дональда Трампа з Володимиром Путіним 16 липня в Гельсінкі показала політичній верхівці США, наскільки Трамп не усвідомлює масштабів російської загрози. Загроза підриву американської національної безпеки й демократії збільшилася.
Виникла дилема — як діяти, з ким боротися? Легко сказати — із власним президентом, якщо вже він неготовий до боротьби з Путіним. Але здолати Трампа не так просто. Ніяких реальних звинувачень проти нього немає. Його популярність не знижується.
Простіше боротися з російським президентом. Якщо не буде Путіна при владі — не буде проблеми. Ніхто не зваблюватиме й не шантажуватиме Трампа. Тому у Вашингтоні задумалися не про покарання путінського режиму, а про заходи, які повинні призвести до його краху.
Це той висновок, до якого свого часу дійшов 40-й президент США Рональд Рейґан. Не потрібно конкурувати з радянським режимом і намагатися домовитися з божевільними. Потрібні кроки, які приведуть до його кінця. І Союз наказав довго жити.
Щось подібне може статися і з нинішньою Росією. Путін занадто нахабно й відверто поводився в Гельсінкі. Тільки сліпий міг не помітити небезпеку від його намірів щодо цивілізованого світу. Американські політики прийняли виклик.
Коментарі