Росіяни розуміють, що Захід настільки слабкий політично, як РФ — економічно. Та його єдність триватиме недовго, переконані вони. Якщо виграють політичну битву, то налагодиться й усе інше, зокрема економіка, вважають.
За час "холодної війни" на кордоні між двома Німеччинами сталося близько 160 провокацій. У кожному випадку НАТО давало пропорційну відповідь, бо всі знали, що це — перевірка. Минулого літа у Грузії відбулися навчання Альянсу. У слушний для себе момент росіяни посунули межу Абхазії на кілометр і взяли під контроль 0,5 км нафтопроводу Баку-Супса. Цим нагадали про його стратегічний характер. Чи варто говорити, який висновок із цього зробив Кремль?
Нині Європейський Союз зосередився на власних проблемах. Турбує, що Британія може залишити ЄС. У такому разі розпочнеться цикл розпаду, під час якого багато що зруйнується. Криза єврозони, міграційна криза. До більшості цих явищ Росія не причетна. Але вона намагатиметься посилити їх ефект. А з боку Заходу реакція на те, що відбувається в Україні — формальна. Бо ЄС занурений у вирішення власних проблем.
У питанні санкцій є певна двозначність. Зокрема, стосовно відключення Росії від системи SWIFT (Система міжнародних міжбанківських платежів. — ГПУ). Звісно, над цим варіантом думали. Чи є у Кремля відповіді на санкції? Так. Росіяни вивчають можливості перерізання підводних кабелів в Атлантиці. Це — заходи військового характеру. Очевидно, маємо шукати відповіді на них.
Ще до запровадження санкцій говорили — навіщо хвилюватися, якщо валовий внутрішній продукт Росії становить чверть ВВП Заходу? Та війни виграють не співвідношенням рівнів ВВП. 1941 року, коли Японія напала на США, її ВВП становив 1/7 американського. Розпочалася 4-річна війна, завершити яку вдалося за допомогою атомної бомби.
Проблемою політики санкції є прагнення зчепити все однією шпилькою. У якийсь момент вона зламається. Єдність Заходу в питанні санкцій розпадеться, якщо не в червні, то в січні. І ніхто не думає, що буде потім. Неможливо вибудовувати політику Заходу навколо санкцій. Потрібна широка стратегія з багатьох інструментів, зокрема військових. Потрібно ретельно оцінювати ймовірність того, що в розпал літа Путін спробує здивувати "серпневим сюрпризом". Станеться це між червнем, коли ЄС або продовжить санкції, або скасує їх, і вереснем — коли відбудуться вибори в Держдуму.
У Мінських угодах йдеться, що статус сепаратистів має узгоджуватися із законодавством України та її Конституцією. Ніщо не зобов'язало Київ приймати абсурдні вимоги ДНР і ЛНР. Захід має допомогти неокупованій Україні стати настільки кредитоспроможною, міцною й безпечною, наскільки це можливо.
Росія — це країна із сильною державою і слабким громадянським суспільством. Україна — країна зі слабкою державою й сильним громадянським суспільством. Проте Захід має справу тільки з державами. Їх він бачить. Захід не розуміє — якби в Україні все залежало від державної машини, її судорожних процедур та непрацюючої правової системи з корупцією і злочинністю на кожному рівні, то України вже не було б. Той факт, що вона існує, і той факт, що Росія окупувала лише п'ять відсотків її території, вказує на те, що справа — в суспільстві, а не в державі.
Джеймс Шерр, Королівський інститут міжнародних відносин, Велика Британія
3 
1
Коментарі