пʼятниця, 02 вересня 2016 07:35

"У руках однієї родини не має бути більш ніж 300–500 гектарів"

Автор: ФОТО надане прес-службою Віталія Скоцика
  У вересні в Києві відбудеться Аграрне віче. Вимагатимуть повернути систему оподаткування, що діяла до 1 січня 2015 року, каже голова Аграрної партії України Віталій Скоцик
У вересні в Києві відбудеться Аграрне віче. Вимагатимуть повернути систему оподаткування, що діяла до 1 січня 2015 року, каже голова Аграрної партії України Віталій Скоцик

Щодо зняття мораторію на продаж землі слід провести референдум

— Україна — один із найбільших світових гравців в аграрному секторі. Земля — основний наш ресурс, щоб створити умови для гідного життя. На жаль, продаємо сировину, — каже голова Аграрної партії України 44-річний Віталій Скоцик.

Говоримо 25 серпня пі­сля звітно-виборчої конференції Київської міської організації партії. На ній машинобудівника Віктора Салюту обрали головою осередку.

— Якщо ж переробляти сировину на кінцеву продукцію — це створить робочі місця, особливо в містах, — додає Віталій Євстафійович.

Чому Київську міську організацію очолив машинобудівник?

— Людей, які мають стосунок до аграрного виробництва, у партії відсотків 30. Решта — науковці, освітяни, медики. Не дивно, що організацію очолив авіабудівник. Хочемо виробляти літаки. На початку 1990-х Україна була серед найбільших світових гравців на ринку цивільної авіації. ­Виготовляли 173 літаки на рік. Зараз 24 підприємства й 64 тисячі працівників — один літак. ­Потрібно максимально попрацювати з землею, щоб заробити гроші й інвестувати в інші галузі.

Прогнозуєте, що продукти восени подорожчають на 40–50 відсотків. Чому?

— Через девальвацію національної валюти й зростання тарифів.

Складові аграрного виробництва на 80 відсотків — імпортні. За останній рік гривня девальвувала на 19 процентів, а за два — на 320. Через це все дорожчало. Наприклад, для ціни на добриво основний фактор — газ, який купуємо за долари.

Як діятимете найближчим часом?

— Відстоюватимемо інтереси галузі. Виступаємо проти зняття мораторію на продаж сільськогосподарських ­земель.

На вересень у Києві готуємо велике Аграрне віче. До прийняття бюджету на наступний рік треба відстояти повернення системи оподаткування аграрного виробництва, як було до 1 січня 2015-го. Інакше селяни муситимуть вийти на акції протесту.

Чим попередня система оподаткування краща за нинішню?

— Із 1998-го по 2002 рік Аграрна партія мала фракцію в Раді. Напрацювали пакет податкового законодавства, почали земельну реформу. Україна рухалася до Світової організації торгівлі (стала членом СОТ 2008-го. — ГПУ.). Потрібно було знайти шлях, щоб галузь розвивалася й не мала суперечностей із СОТ. Винайшли унікальні інструменти.

Перший — фіксований податок. Маєш гектар землі в обробітку, платиш ставку за нього сільраді — наповнюєш місцевий бюджет.

Другий — спеціальний режим податку на додану вартість. З усього, що аграрний виробник продавав, 20 відсотків залишалося у нього на спецрахунку. Ці кошти використовували на поповнення обігових — купівлю насіння, засобів захисту рослин. Це давало можливість сіяти й збирати урожай.

Із січня минулого року уряд використовує аграрну галузь як дійну корову. Спочатку скасували фіксований податок. Його переформатували на спрощену систему оподаткування. За півтора року виріс у 41 раз.

Також зі спецрежиму ПДВ забирають цьогоріч 50 відсотків зароблених грошей на тваринництві і 85 — на рослинництві. А з ­2017-го планують перевести аграрне виробництво на загальну систему оподаткування. Повністю зняти спеціальний режим ПДВ.

Чому ви проти скасування мораторію на продаж землі?

— Земельну реформу розпочали ­2000-го й досі не завершили. Утворилася маса сірих схем. Відкрити ринок землі з січня 2017 року — це грабіж українського народу. Землю вкрадуть.

Який вихід?

— Мораторій слід продовжити на півтора-два роки. За цей час зібрати експертів і допрацювати земельне законодавство. Тоді питання можна виносити на загально­національний референдум. Земля належить народу, за Конституцією. Прем'єр, Верховна Рада чи президент не мають права приймати подібного рішення.

У руках однієї родини не має бути більш ніж 300–500 гектарів землі. Скільки саме — вирішать українці. Також повинні сказати — іноземцям землю не продаємо.

Треба мати 17 інструментів обігу земель сільгосппризначення, що є у світі. Створити державну земельну інституцію. Нею мав бути Державний земельний банк, що закрили через неплатоспроможність. Його завдання було б гарантувати ефективне використання 32 мільйонів гектарів орної землі, що є зараз.

Якщо власник узяв кредит під заставу землі й не може розрахуватися, земельний банк від його імені виплачує гроші комерційному й домовляється з фермером про більшу ставку на довший період. Або виставляє землю в оренду чи на продаж всередині країни.

Зараз ви читаєте новину «"У руках однієї родини не має бути більш ніж 300–500 гектарів"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути