Щоб відповідати вимогам європейського освітнього простору, українським вузам недостатньо змінити науково-практичні програми та вдосконалити навчальний процес. Не менш суттєвих реформ потребують педагогічний і студентський колективи. І як показує практика, в українських ВНЗ зміни вже розпочалися.
— Теперішні студенти мають набагато більше інструментів самоврядування. Вони вільніші й не відчувають того тиску, що відчували ми у 2012–2013 роках. У ті часи варто було приїхати до університету якомусь високопосадовцю — миттю перекривали дороги, нас шикували в коридорі "для привітання". Із 2014-го такі явища зникли, — розповідає випускник НМУ ім. Олександра Богомольця 2016 року 25-річний Арман Качарян.
Як стверджують студенти, університетське життя докорінно змінилося з приходом на посаду ректора НМУ ім. Олександра Богомольця Катерини Амосової. Студентська спільнота, що знайшла своє уособлення у студентському Парламенті, отримала повноваження для розв'язання питань щодо життя та розвитку університету та вільний доступ до вищого керівництва вузу.
Окрім участі у важливих управлінських рішеннях, студентський Парламент займається організацією різноманітних творчих, культурних, волонтерських і спортивних заходів, виступає з ініціативами для покращення студентського життя та навчання.
— Завдяки співпраці з адміністрацією університету ми створили перший у закладі "воркспейс" (місце зустрічі замовників і виконавців певних послуг. — ГПУ), де студенти мають можливість вільно користуватися wi-fi, спілкуватися, працювати над проектами, — говорить голова Студентського парламенту Костянтин Ковалішин, 24 роки.
Він також розповів, що в університеті працює антикорупційний комітет. Завдяки роботі якого, наприклад, навесні 2017-го з університету відрахували "студентів-рєшал", які за гроші пропонували допомогу у складанні іспитів.
Системних змін зазнав і педагогічний колектив. Одним із головних векторів університету став курс на його омолодження. І якщо 2014-го в університеті ім. Олександра Богомольця середній вік викладачів дорівнював 50 років, то вже 2017-го помолодшав на три роки і склав 47 років. І цей процес триває.
Створили кадровий резерв на посади ректора, проректорів, завідувачів кафедр. Резерв на посади завідувачів кафедр існує на 85 (98,8%) кафедрах університету. Він забезпечений докторами наук із середнім віком 54,7 рік і доцентами, кандидатами наук із середнім віком 49,7 років.
За словами доцента кафедри, декана 2-го медичного факультету Наталії Літвінової, 2016-го в університеті з кадрового резерву вперше обрали 16 завідувачів кафедр і двох деканів. А 2017 року кадровий резерв забезпечив вуз трьома новими завідувачами кафедр, одним деканом факультету, завідувачем центру підвищення кваліфікації викладачів Інституту післядипломної освіти, завідувачем навчально-методичної лабораторії Інституту післядипломної освіти.
В університеті постійно проводять анкетування студентів, викладачів і ключових роботодавців із метою запобігання проблемам і забезпечення здорового та комфортного університетського клімату.
8 
35413
Коментарі