Київ забудовано безсистемно, вважає німецький урбаніст Теодор Вінтерс, 72 роки:
— У радянські часи планування було згори донизу. І розраховували геть усе — де мають покласти дороги, де переходи, де звести школу, лікарню тощо. Після розпаду Союзу інша крайність — хаос. Обидві системи мають і позитивні, і негативні боки. Однак мусить бути золота середина. Нові будови слід контролювати і спрямовувати, але не так суворо, як за комуністів.
Ви не вперше в Києві?
— Утретє. Уперше був ще за Союзу. Потім — вісім років тому. І ось тепер. Різниця неймовірна. Дуже добре вибудували концепцію Майдану, тепер над ним не так нависає готель "Україна". Симпатична реконструкція Андріївського узвозу.
Знаєте про скандал довкола неї?
— Так. Це позитив. Громадськість треба активніше залучати до обговорення архітектурних проектів, мерія має з нею радитися. Протести тут грають визначальну роль. Влада мусить дослухатися до побажань людей. Наступного разу перед реконструкцією якоїсь частини міста вона активніше обговорюватиме її план із городянами. У Німеччині не можна просто так розпочати реконструкцію будь-чого, як це роблять в Україні.
Яка проблема вам здалася головною?
— Корупція в усій економічній сфері, зокрема у містобудуванні. Це стало відомо всім у Європі перед чемпіонатом з футболу, бо про корупцію багато писали. З одного боку, ви маєте дуже хороші закони. Точно не гірші за наші. З іншого — коли приходить забудовник і дає гроші в кишеню чиновнику, то їх ніби й нема. Гроші в Україні досі важливіші за закон. Оце треба змінити в першу чергу.
Помітили негаразди з міською логістикою?
— Так, вони величезні, і пов'язані насамперед із рухом. Затори, бракує доріг. Хоча небагато автомобілів, як на Європу. І, за прогнозами, за 10 років їхня кількість суттєво не зросте. Але все одно слід будувати більше розв'язок, естакад, гаражів. І розвивати громадський транспорт — автобуси, станції метро. Поки що в Києві він слабкий.
Можна одночасно розвивати громадський і приватний транспорт?
— Потрібно обирати. Або сконцентруватися на автострадах, широких дорогах для приватного транспорту, або допускати менше машин і розвивати насамперед громадський. Це не означає, що ці речі непоєднувані. Але пріоритет має бути один.
Яка найбільша архітектурна проблема в місті?
— Хмарочоси. Їх будують у самому центрі Києва. Влада може легко це зупинити, але заважає корумпованість. У Берліні 20 років тому ухвалили план розвитку міста, де виділили спеціальні ділянки для зведення хмарочосів. У центрі це суворо заборонено. В історичній частині Берліна є пам'ятки історії, церкви — і ми дуже не хотіли, щоб нові будинки були вищі від них, псували вигляд міста. Воно приваблює людей своєю неповторністю, а не хмарочосами. Якщо висотки з'являтимуться такими темпами, історичний центр Києва "втопиться" серед них.
Друга проблема в закритості виділення ділянок для будівництва і відсутності чітких правил — де і що можна зводити.
Третє: на житлових масивах спочатку з'являються будинки, а тоді починають думати, де буде школа, де — лікарня, а де — крамниці. Дуже несистемний підхід. Це вина міської влади, що затверджує і дозволяє такі проекти. Вона більше дбає про інвестора, ніж про сам проект і забуває про інтереси жителів.
Що сподобалося в Києві?
— Добре відновили Михайлівський собор, Києво-Печерську лавру. Вони органічно вписалися в ландшафт. З'явилося соціальне житло, більше прогулянкових місць. Водночас нові будинки чомусь зводять переважно у псевдоісторичному стилі. Ніби Київ боїться сучасної архітектури.
1 
1
Коментарі
4