Події в Україні відбуваються занадто швидко. Їх прискорюють кілька сил, які діють в одному напрямку і порушують баланс. Це президент Росії Володимир Путін, олігарх Ігор Коломойський та особисті амбіції членів владної команди.
Усі три сили спрямовані на руйнування українських інституцій. Путін нищить їх свідомо і стратегічно. Коломойський — ситуативно і тактично. Особисті амбіції від початку були спрямовані на знищення старої системи.
Прогноз подій на осінь виявився вірним, але я не врахував темп. Уряд сформували реформаторський. Проте він сильно пов'язаний з Офісом президента. В умовах однопартійної більшості інакше бути не могло.
З тарифами повезло. Неочікувано впали ціни на ринку.
Вірно передбачив "шалений принтер" у Верховній Раді та лазівки для поганих хлопців у хороших законах. Невірно — відсутність конфліктів усередині фракції "Слуга народу" та між нею й Офісом президента протягом перших місяців.
Не думав, що угоду з Міжнародним валютним фондом не підпишуть. Нинішня влада спромоглася послати МВФ забагато негативних сигналів.
Ніхто не міг передбачити, що так огидно вилізе на очі всього світу американська історія (під час телефонної розмови в липні президент США Дональд Трамп просив Володимира Зеленського відновити розслідування щодо діяльності Джо Байдена, його імовірного конкурента на виборах 2020 року. Нині Трампу загрожує імпічмент. — ГПУ).
Решта передбачень стосуються подій, які попереду. Головні — скасування націоналізації Приватбанку і тиск на Національний банк. Там усе погано, але поки що критичні точки неповернення не пройдені. Це стосується і путінських "мирних" пропозицій.
Прискореним темпом рухаємося назустріч бетонній стіні. Тому громадянське суспільство закликає загальмувати, як на шляху "мирних" ініціатив Путіна, так щодо режиму "шаленого принтера".
Суспільство має знати картинку майбутнього. У передвиборчих перегонах обіцяли все всім і нікому нічого. Настав час по всіх ключових темах порядку денного — війна, економіка, справедливість — оголосити бажану картинку і шлях до неї. Пояснити доступною мовою, в діалозі, а не монолозі. Тоді не буде місця ні розмовам про тиск на малий бізнес замість тиску на олігархів, ні ідеям про обмеження ФОПів чи скасування пільг ветеранам, ні побоюванням про вибори на Донбасі перед виведенням російських військ. Правда, все відбуватиметься повільніше, зате знатимемо місце призначення і доїдемо туди неушкодженими.
2 
1
Коментарі