Ексклюзиви
Вівторок, 15 березня 2011 09:48

Українські уряди мислять категорією "від траншу до траншу"

Автор: фото з сайта www.radiosvoboda.org
  Андрій Новак: ”В Україні знівельована потреба в місцевій владі — вона практично нічим не розпоряджається і не має ресурсів для господарювання”
Андрій Новак: ”В Україні знівельована потреба в місцевій владі — вона практично нічим не розпоряджається і не має ресурсів для господарювання”

Новий-старий уряд Миколи Азарова торік у березні породив у суспільстві очікування, що нарешті почнуться реформи, про які йшлося останні 20 років. Він мав повну підтримку президента, вертикаль влади і парламентську більшість для реалізації своїх законодавчих ініціатив. Проте цими перевагами Кабінет Міністрів не скористався, вважає голова Комітету економістів України 38-річний Андрій Новак:

— Перший важливий документ уряду Азарова — бюджет 2010-го — замість вирішення економічних проблем заклав кілька мін, які вибухають і досі, — каже економіст. Головний фінансовий документ країни прийняли з великим дефіцитом. Уряди інших країн теж писали дефіцитні бюджети і залучали запозичення. Але кредити спрямовували на модернізацію економіки, щоб зміцніти в часи кризи. Уряд Азарова боргові гроші спрямував на проїдання. Торік позичили 114 мільярдів гривень, до кінця року країну прокредитують іще на 107 мільярдів. Із них у проекти розвитку закладуть тільки 6. Кожен українець буде винен уже не 10 тисяч, а 12 500. Торік на чверть зросли видатки на утримання державного апарату й органи управління. Ця тенденція збереглася і в новому бюджеті — держапарати проковтнуть на 31 відсоток більше. Хоча якби уряд відмовився так щедро утримувати себе, Адміністрацію президента, Верховну Раду, спецслужби і бюджетних паразитів на кшталт "Нафтогазу", "Укравтодору" чи так званої вугільної галузі — то країна жила б із бездефіцитним і навіть профіцитним бюджетом. І тоді не треба було б поновлювати кредитну програму з Міжнародним валютним фондом і йти йому на поступки в питаннях внутрішньої ціни на газ чи пенсійного віку для жінок.

Іще один інструмент, яким уряд міг переламати ситуацію — Бюджетний кодекс. Цей документ мав би децентралізувати бюджетну систему. Натомість лише законсервував її. Торік 80 відсотків доходів забирав центр, решта залишалася на місцях. Такого рівня централізації годі знайти в сучасній світовій історії. Для прикладу, у всуціль централізованій радянській економіці співвідношення бюджетів було 52 відсотки проти 48. У нинішній Україні знівельована потреба в місцевій владі — вона практично нічим не розпоряджається і не має ресурсів для господарювання. Ліквідовувати наслідки аварій у житлово-комунальній сфері, ремонтувати дороги — грошей немає, треба їхати в Київ і просити.

Податковий кодекс як третій інструмент економічних перетворень мав допомогти децентралізувати бюджетну систему, спростити процедуру сплати податків і справедливо розподілити податкове навантаження між фізичними та юридичними особами. Натомість великий бізнес отримав переваги, а на плечі середнього і малого ліг основний тягар податкової реформи. Результат ми бачили восени — тривалі громадські протести на майданах.

Усі три інструменти бажаного результату не дали. Стався обвал надходжень у держбюджет. Дефіциту в 54 мільярди гривень уряд не ліквідував, а навпаки — збільшив його іще на 10 мільярдів. Бюджет 2011 року нічим не відрізняється від документа 2010-го. Структури доходів центрального і місцевих бюджетів не змінилися. Тому виникає запитання: чи діють прийняті торік Бюджетний і Податковий кодекси? Вочевидь, побоюючись соціальних бунтів після провалу своєї економічної політики, уряд переніс на цей рік реформу пенсійного забезпечення.

Узяти новий кредит, щоби закрити фінансову дірку від попереднього займу — у цьому Кабмін Миколи Азарова не унікальний. Українські уряди мислять часовими категоріями "один бюджетний рік" або "від траншу до траншу". Середня тривалість діяльності одного Кабміну — рік і два місяці. За цей час встигають якомога жирніше розписати бюджет для наближених до себе фінансово-промислових груп. Якщо уряд за такими ж принципами верстатиме бюджет-2012, то ми піднімемося в рейтингу країн, яким загрожує дефолт. А може, й очолимо його. Відносно стабільна гривня не є прямою заслугою дій Нацбанку. Причиною цього є низька купівельна спроможність в Україні. І прості люди, і підприємства не мають вільних коштів, щоби формувати високий попит на валюту. Гривня проте може похитнутися ще більше, ніж 2008-го, бо країна неадекватно активно імпортує на тлі кволого експорту. До того ж загальний обсяг іноземних інвестицій за рік знизився на мільярд доларів. Капітал обходить країну, в якій годі розібратися в податках, захиститися в судах і спрогнозувати, яку економічну політику проводить уряд.

Зараз ви читаєте новину «Українські уряди мислять категорією "від траншу до траншу"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 718
Голосування Головна спортивна подія року для України?
  • 1) перемога футбольної збірної на Кубку світу серед 20-річних
  • 2) вихід команди Андрія Шевченка на Євро-2020
  • 3) перемога Дмитра Підручного на чемпіонаті світу з біатлону
  • 4) перемоги Василя Ломаченка та Олександра Усика
  • 5) Еліна Світоліна зіграла у півфіналі двох турнірів "Великого Шолому"
Переглянути
Погода