Колись необхідність вступу до Світової організації торгівлі в керівних столичних кабінетах пояснювали зокрема так: у магазинах з"явиться більший вибір харчів, а засилля дешевших іноземних продуктів змусить наших виробників та торгівців зменшувати ціни. Але цього не сталося.
Натомість на споживчому ринку спостерігається зворотне. І закордонні, й вітчизняні продукти здебільшого лише дорожчають. Імпортована продукція орієнтується на ціни, які склалися в нас, а часом і вищі. А ось питання безпеки та якості закордонних харчів залишається відкритим.
З початку року в Україні відбулося майже 60 конференцій, семінарів, "круглих столів" та інших публічних заходів на тему інтеграції нашої держави до СОТ. Майже на кожному з них експерти констатували: на законодавчому рівні імпортери цілком задовольнили свої побажання щодо якості й безпеки продуктів, які завозять. Вимоги щодо якості імпорту одні, а щодо внутрішнього виробництва — інші. Отже, українські виробники мають дотримуватися жорстких стандартів якості, але таким не підпорядковуються закордонні харчі. Імпортні продукти, зокрема й низької якості, цілком легально надходять на український ринок.
Особливо зріс імпорт м"ясних продуктів
Отож покликані контролювати безпеку споживачів стандарти створили пільги для одних і зробили продукцію інших неконкурентоспроможною. Виходить, що українцям на цілком законних підставах можна пропонувати те, що не має попиту на закордонних ринках. Особливо зріс імпорт м"ясних продуктів. Приміром, обсяг ввезення ковбас і сосисок за липень нинішнього року збільшився удвічі порівняно з відповідним періодом 2007-го.
Окрім ринку м"ясопродукції, Україна почала втрачати й свій молочний ринок. Там присутність іноземних товарів також збільшується. Натомість омріяних зовнішніх ринків збуту продуктів харчування вступ до СОТ не приніс. Світова фінансова криза тягне зменшення обсягів виробництва. Відповідно, за кордоном скорочується попит на сировину. Лише експорт овочів та зерна дає змогу Україні поки що тримати позитивний зовнішньоторговельний баланс у галузі сільгосппродукції. Але українські товари витісняють із внутрішнього ринку. Недавно питома вага продуктів харчування вітчизняного виробництва на ньому становила 92%, нині — 76. Це призводить до зменшення надходжень до бюджету, втрати тисяч робочих місць. А закриття підприємств — цукроварень, молокозаводів, м"ясокомбінатів — породжує нові депресивні території.
2 
1
Коментарі