"Україна залишається релігійною пороховою бочкою Європи"

 

Предстоятель Української православної церкви Київського патріархату патріарх Філарет закликав єпископат Української православної церкви Московського патріархату зберегти незалежність в управлінні. Є загроза, що на Соборі Російської православної церкви 2-5 лютого в Україні запровадять митрополичі округи. Вони підпорядковуватимуться Москві, що призведе до ліквідації незалежності української церкви, вважає Філарет.

— Така небезпека справді є, — каже релігієзнавець Юрій Чорноморець, 38 років. — Філарет чудово розуміє, що після ліквідації Української православної церкви почнуть ліквідовувати і Київський патріархат. Нову релігійну війну Філарету буде важко витримати.

Чутки про ліквідацію поширюють із Москви. І це всіх насторожує. Бо в УПЦ теж є зацікавлені люди, які пробували здійснити заколот торік — одеський митрополит Агафангел, донецький Іларіон. Хотіли відсторонити митрополита Володимира, але їм не вдалося. Сьогодні у церкві порядок, що не влаштовує оцих "ображених". Вони доводять, що статут УПЦ не відповідає статутові Російської православної церкви. Хоча, за російським статутом, мають існувати митрополичі округи, прямо підпорядковані главі церкви. Але якщо ці округи сформувати в Україні, то, за логікою, вони повинні підкорятися не напряму патріархові Кирилу, а саме митрополитові Володимиру. Тоді в Одесу поїде не митрополит Агафангел, а призначена митрополитом Володимиром людина. І так скрізь. Поїдуть інші люди, молоді. А всі ці старі, єпископи чи митрополити можуть піти на спокій. Формально — це виконання правил російського статуту, дзеркальне його відображення. Ось це й було б "узгодженням статутів".

"Яструби" в УПЦ хочуть якоїсь божевільної схеми, що в голову не вкладається: поділити Україну на округи й підпорядкувати їх Москві. Щоб було пряме патріарше правління. Але, доки існує УПЦ, це неможливо. Це суперечить уже всім уставам і може призвести до релігійної війни. Буде хаос. У 1990-х ми вже мали в Україні на рік по 900 конфліктів за парафії. З бійками, кров'ю. Зараз усе спокійно. Але потенційно наша країна лишається релігійною пороховою бочкою Європи. Можуть виникнути нові розколи, що спровокують боротьбу за парафії. Це призведе до нового переділу громад. Ті, що не підтримають підпорядкування з Москви, можуть утворити власну структуру. Будуть взаємні звинувачення, апеляції до політиків, політичних сил. Партії це почнуть використовувати. Нові церкви матимуть конфліктні відносини з іншими — УПЦ МП, УАПЦ, УГКЦ. Якщо дати проводити самостійну політику місцевим князькам на єпархіях, вони вважатимуть ворогами геть усіх, хто не з ними. Це вже видно у Донецьку або Одесі. Ці люди "безбашенні". А ситуація по Україні дуже різна. Половина Правобережжя піде в розкол, проголосить свою автокефалію, махнувши рукою на канонічність. Друга половина захоче зберегти єдність з Москвою. Почнеться стінка на стінку. А якщо ще втрутиться Константинополь — це геть усе заплутає. Буде гірше, як на Балканах у 1990-х.

×