Україна йде до складного становища, коли вітчизняний ринок заполонить імпорт. Чи не найбільше це стосується феросплавів. Наприкінці минулого року частка імпортних феросплавів у споживанні українськими металургами перевищила 54%. Торік їх імпорт в Україну збільшився на 188% порівняно із 2010-м. У той час як 2008-го доля імпорту не перевищувала 10% обсягу внутрішнього ринку.
Велика провина в цьому держави. Україна має три потужні феросплавні заводи — у Нікополі, Запоріжжі, Стаханові. За минулий рік ці підприємства знизили обсяги виробництва — на 15,8%, 29,2% і 5,2% відповідно. Найбільше постраждав Запорізький завод феросплавів. Із початку 2011-го Національна комісія регулювання електроенергетики перевела його з першого на другий клас споживачів електроенергії, що означало збільшення витрат на 30%. На заводі не тільки значно впало виробництво, почалося вимушене скорочення персоналу. Через завищені тарифи на електроенергію із великими ускладненнями працюють і інші феросплавні підприємства. Це зрозуміло — частка витрат на електроенергію в собівартості феросплавів складає не менш як 50%.
З урахуванням агресивного зростання імпорту феросплавів, у жовтні минулого року Українська асоціація виробників феросплавів (УкрФА) попросила Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ) провести спеціальне розслідування щодо масового імпорту феросплавів у країну. Щоб за його підсумками визначитися стосовно доцільності впровадження заходів із захисту вітчизняних виробників.
Але в МЕРТ проводити розслідування відмовилися. Держава проігнорувала проблеми галузі, якою країна може гордитися — за обсягами виробництва феросплавів Україна входить до першої десятки у світі. Поки ще входить…
УкрФА небезпідставно сприйняла негативну відповідь міністерства як відписку. Дивно бачити, як виконавча влада відмовляється захищати власного виробника, не бажає сприяти підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції та фактично дає вільний вхід на український ринок імпортерам. Криза вітчизняних феросплавних заводів вигідна іноземним виробникам — українські феросплавні підприємства зменшують свою частку на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Якщо поглянути на спеціальні розслідування імпорту, якими в недавній час займалося Міністерство економічного розвитку, то напрошується питання: невже імпорт лимонної кислоти або взуття важливіший за таку галузь, як феросплавна? Проте першими двома речами міністерство зацікавилося, а металургійною продукцією — ні.
Чи дійсно держава не хоче врегульовувати ситуацію на ринку феросплавів? Певні підстави так вважати є. Наприклад, не зрозуміло, чому держоргани не вважають за доцільне користуватися нормами Світової організації торгівлі, які передбачають можливість захисту власного ринку від імпортерів за наявності двох умов: зростання імпорту більш як на 5% за рік — в Україні імпорт феросплавів зріс за рік на 188%, завдання шкоди національному виробнику — спад виробництва феросплавів у розрізі кожного з трьох українських виробників, втрати бюджету та скорочення персоналу.
До захисту національного виробника закликає УкрФА, яка спрямувала до МЕРТ заяву з проханням провести спеціальне розслідування імпорту феросилікомарганцю, за підсумками якого вжити заходів із захисту вітчизняних виробників. Зазначимо, вони передбачені законом України "Про спеціальні заходи щодо імпорту в Україну". Державному органу залишається лише застосувати закон на благо вітчизняної економіки.
Українська частка знизилася на 43 відсотки
За підсумками 2011 року, порівняно з 2010-м імпорт феросилікомарганцю в Україну зріс на 144%. Через засилля імпорту національні підприємства були змушені зменшити обсяги його виробництва на 11%, використання виробничих потужностей знизилося на 13%, на стільки ж упав рівень зайнятості. Унаслідок режиму максимального сприяння імпорту феросилікомарганцю, частка національного товаровиробника у споживанні цього сплаву українськими меткомбінатами знизилася 2011 року порівняно з 2010-м на 43%.
3 
1
Коментарі