— Сьогодні на території Білорусі перебувають майже 16 тисяч так званих біженців. Те, що коїться на польському кордоні, не можна назвати гуманітарною кризою. Це чергова спецоперація Російської Федерації. Мета — розхитати Європу. Це може торкнутися нас безпосередньо. Маємо вжити заходів, — каже секретар Ради національної безпеки й оборони України 59-річний Олексій Данілов 14 листопада в Луцьку.

Провів там нараду щодо захисту державного кордону. Участь взяли голова Служби безпеки України Іван Баканов, командувач Національної гвардії Микола Балан, начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов, командувач Сил спеціальних операцій Григорій Галаган, головнокомандувач Збройних сил Валерій Залужний, голова Нацполіції Ігор Клименко, міністр оборони Олексій Резніков, заступник керівника Офіса президента Роман Машовець, кілька голів обласних адміністрацій. А також посли Польщі та Литви.

— Серед біженців можуть бути й інші особи, недоречні на нашій території через свої наміри, — додає Данілов, натякнувши на диверсантів. — У нас з'являється інформація про стан здоров'я тих людей, які там перебувають. Де­які з них померли. Нам вистачає власного коронавірусу, не треба, щоб хтось іще його привозив. Дякую мешканцям, які зголосилися розмістити в себе в разі необхідності наших військових і прикордонників. Ми швидко направимо туди додаткові сили в разі загострення.

8 листопада натовп із кількасот мігрантів із Близького Сходу та Північної Африки наблизилися до польського кордону з боку Білорусі в супроводі місцевих силовиків. Спробували про­рватися поблизу пункту "Брузги". Наступного дня дві групи з кількох десятків людей зламали паркани й потрапили на територію Польщі.

У стихійний табір біля пункту "Брузги" 13–14 листопада продовжували прибувати біженці, повідомила польська преса. У ніч на 13 листопада ­білоруські військові намагалися прорвати огорожу на кордоні службовою машиною, ­кажуть у Прикордонній службі Польщі. 14 листопада з території Білорусі невідомий чоловік почав стріляти в повітря. Намагався продертися через кордон. У Польщі заявляють про підготовку "великого прориву". У ніч на 14 листопада мігранти закидали польських силовиків камінням.

— Наш кордон залишається закритий і його охоронятимуть. Ніхто не має дозволу на перетин без необхідних документів. Вас обдурила Білорусь. Вами користуються її служби. Ви можете вимагати від Білорусі відшкодування витрат і повернутися додому, — звернувся речник міністра-координатора польських спецслужб Станіслав Жарін до мігрантів.

Лідери Європейського ­Союзу звинуватили Мінськ, що він виманює мігрантів з бідних і понівечених війною країн. Потім навмисно підштовхує до кордону з Польщею, щоб посіяти хаос. До мінського аеропорту прибули багато рейсів із країн Близького Сходу та Північної Африки.

Новий пакет санкцій ЄС проти Білорусі може передбачати обмеження проти 30 білоруських чиновників, сирійської авіакомпанії, що возить мігрантів у Білорусь, та ­аеропорту "Мінськ". Узгодження санкції може тривати кілька тижнів. Під візові заборони та блокування активів ризикують потрапити й керівники авіакомпаній і туристичних агенцій.

— Мені треба кілька дивізіонів оперативно-тактичних ракетних комплексів "Іскандер" на західному та південному напрямках. Нехай стоять. Це 500 кілометрів (радіус враження. — ГПУ), — каже самопроголошений президент Білорусі 67-річний Олександр Лукашенко 13 листопада. Попросив цю зброю в Росії.

— Організовувати міграційний потік через Білорусь — собі дорожче. Ми ніколи цим не займалися, — додає Лукашенко 15 листопада. — На санкції відповімо. Вони думають, що я брязнув язиком і все. Нічого подібного.

Росія направила в Білорусь підрозділ десантників нібито для навчань у Гродненській області, що межує з Польщею та Литвою.

Дії режиму Лукашенка спрямовані на те, щоб відволікти від накопичення ­Росією військ на кордоні з Україною, говорить держсекретар Сполучених Штатів Америки Ентоні Блінкен.

— Це елемент гібридної війни, яку Росія розв'язала проти Заходу. Головне завдання — зламати східний фланг Північноатлантичного альянсу, — каже політолог-міжнародник Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ, 68 років.

— Спочатку були інформаційні атаки, далі — нарощування військових сил. Завершальна фаза — цивільний інструмент переходить у застосування цієї сили. Немає жодного сумніву, що все відбувається за російським сценарієм. Атаки мігрантів підкріп­лені демонстрацією військової сили у вигляді російських бомбардувальників на білорусько-польському кордоні та висадкою російських десантників.

Закінчиться тим, що Лукашенко посилатиме ісламістських бойовиків, які вже є в Білорусі. Це повторення сценарію 2014 року в Криму й на Донбасі. Німецькі соціал-демократи радять відправити біженців в Україну. Якщо вони підуть на наш кордон, європейці висловлять стурбованість. Ми не отримаємо серйозної підтримки від ЄС і НАТО. Загроза велика. За вісім років війни ми навіть не побудували паркану на кордоні з Росією і Білоруссю. Майже тисячі кілометрів відкриті — прорватися туди немає жодної проблеми.

Поки що РФ не має наміру відправляти біженців на територію України. Але перекидатиме "Іскандери" на південь Білорусі, щоб можна було завдавати ракетних ударів по нашій території. Під виглядом біженців відправлятимуть російських солдат на територію Білорусі. Лукашенко виступає як провокатор війни не лише проти України, а й проти Східної Європи.

Існує план воєнного вторгнення в Україну. Насправді все серйозно. Реакція Заходу це підтверджує. Нам треба готуватися до збройної оборони. Якщо мігрантів спрямують на наш кордон, за ними можуть прийти російські десантники.

Мінські угоди дали відносну перерву для підготовки. Російська армія озброєна не гірше за "натівські" війська. Путін веде серйозну гру. Відпрацьовує основні напрямки наступальних операцій. Тому міністр оборони Польщі заявив, що це гіб­ридна атака на польський суверенітет.

У НАТО вважають, що це не військова агресія. Альянс перекине цю проблему на Єврокомісію. На німецьких телеканалах кажуть, що треба прийняти біженців. Мовляв, нехай поляки їх пропустять, бо це гуманітарна катастрофа. Тож НАТО і Євросоюз не приймуть адекватного рішення. Це продовження війни, перехід її у вищу фазу.

600 військово­службовців ­готова перекинути в Україну Велика Британія, пише британське видання "Міррор". Формують сили в складі спеціального розвідувального полку, медиків, інженерів, зв'язківців і майже 400 десантників з 16-ї штурмової бригади, що базується в Олдершоті.

"Військовослужбовці готові. Їхнє спорядження запаковане. Можуть приземлитися в Україні або висадитися з парашутами. Підготувалися для обох випадків", — ідеться в статті.

Влада більше боїться озброєного народу, ніж зовнішнього ворога

В Україні пройдуть навчання з територіальної оборони. На них зберуть власників травматичної зброї, заявив міністр внутрішніх справ Денис Монастирський. За офіційними даними, понад 200 тисяч осіб мають дозволи на таку зброю. Вони в громадських формуваннях зможуть допомагати прикордонникам, військовим і поліцейським забезпечувати лад на порубіжжі з Білоруссю.

— У нас погано з тим, що називають територіальною обороною. Закон, який ухвалили в президентській редакції, далекий від розуміння тероборони в США чи країнах Балтії. Це озброєне населення, готове самоорганізуватися й виступити окремою силовою структурою на захист держави.

Влада зараз не має ресурсу перекрити ді­рявий кордон із Білоруссю. Там нема навіть колючого дроту. Це тисяча кілометрів. Необхідні десятки тисяч людей. А для них — інфраструктура, тепло. Треба було б мати справжню тероборону. Тобто свідомих, озброєних, вишколених людей, які готові виконувати свою місію. А маємо половинчатість. Бо президент хотів, щоб тероборона не була для нього загрозою. Начебто загони є. Але розуміння, що з ними робити, як видавати зброю — немає.

Законодавчого ладу в питанні про зброю українців досі не навели. Бо і Порошенко, і Зеленський більше бояться озброєного народу, ніж зовнішнього ворога. Зброя може бути небезпечна, проте й ножами можна зарізати. А зареєстровану простіше шукати, коли станеться злочин.

Якщо довіряєте народу, озброюйте його. Але потрібна дисципліна. Не можна роздати вантажівку зброї людям просто так. І назвати це теробороною. Якщо не довіряєте — шукайте гроші на нових силовиків.

Небезпеки так званих приватних армій не бачу. Це страшилка. Такими можна було б назвати добровольчі батальйони "Правий сектор" чи Українську добровольчу армію. Але там жоден Коломойський чи будь-хто інший не міг віддати наказу. В цьому відмінність влади і людей. Влада бачить приватні армії, а українці — народне ополчення. Я довіряю їм, це мої побратими й посестри. Український народ заслуговує на довіру.

Обіг зброї сьогодні регулюється лише інструкцією МВС. Це абсолютно антиконституційно. Коли ухвалять закон про зброю — питання до влади. І якщо його ухвалять, це буде закон про зброю чи про заборону володіння нею?

Геннадій ДРУЗЕНКО, правник, ветеран АТО

×