1 липня 2013 року Хорватія стане 28-м членом Євросоюзу. Щодо вступу до ЄС у країні панує суспільна й політична згода, каже посол Хорватії в Україні Желько Кірінчич, 52 роки.
— Звісно, було би краще вступати до Євросоюзу у спокійніші часи. Але, сподіваємося, нинішня криза не триватиме довго, — додає Желько Кірінчич.
Хорватія долала складний історичний шлях до незалежності – чому тепер готова жертвувати частиною суверенітету заради вступу до ЄС?
— Ми в своїй історії сотні років перебували в складі різних держав, востаннє — Югославії. Принципи, на яких будувалася та держава, не можна порівнювати з принципами членства в Євросоюзі. Звісно, ми передамо союзним органам частину свого суверенітету. Але вступ до ЄС у будь-якому разі несе набагато більше позитиву для нашої країни.
Наскільки важливим було отримання Хорватією 2000 року від ЄС так званих перспектив членства в ньому?
— Це мало велике значення. Стало рушійною силою для подальших кроків уперед і заохочувало нас на європейському шляху.
То прагнення України добитися таких само перспектив членства цілком виправдане?
— Не в моїй компетенції коментувати ваші відносини з Євросоюзом. Але самій Україні було б дуже добре визначитися зі своїми європейськими перспективами та шляхом їх досягнення. Для Хорватії вступ до ЄС був чітко поставленою метою.
Є думка, що рішення Євросоюзу прийняти до себе балканські країни було продиктоване бажанням примирити їх після збройних конфліктів і забезпечити в регіоні мир.
— Це цілком прагматично і логічно для європейської політики. Але, запевняю, Хорватія так само завжди хотіла миру. Війна закінчилася 1995 року, а перші рішення щодо початку переговорів із ЄС ухвалили п'ять років по тому. Протягом цього часу країни колишньої Югославії самі працювали заради стабілізації своїх відносин.
Часом кажуть, що Україна не надто вдала у становленні державності, бо незалежність сама впала їй до рук, українці її не виборювали. Погоджуєтеся?
— Абсолютно ні. Для кожної людини та країни війна — це трагедія, яка аж ніяк не сприяє її розвитку. В тому числі не пришвидшує шлях до Євросоюзу. Дякувати Богу, Україна здобула незалежність без війни.
1990-1999-го Хорватією правив Франьо Туджман, якому в Європі приписували авторитаризм і націоналізм. Наскільки хорватам було складно перейти до сучасного демократичного суспільства та почати рух до ЄС?
— Франьо Туджман був демократично обраним президентом. Після його смерті 2000-го на так само демократичних виборах перемогли інші політичні сили. Передача влади відбулася без ускладнень. У практичну площину питання переговорів про вступ до ЄС могло перейти ще 1995-го, за Туджмана. Але тоді частину нашої держави було окуповано, ми мусили її визволяти. Діалог з Євросоюзом часто переривався.
Переговори про вступ Хорватії до ЄС кілька разів блокували, зокрема Словенія через територіальну суперечку з вами. Не було відчуття зовнішнього диктату?
— Коли ведеш переговори з ЄС, слід постійно пам'ятати, що перед вами за столом — об'єднання 27 держав. Кожна захищає свої інтереси. Неписаною вимогою Євросоюзу є відсутність проблем у відносинах із сусідами. Тому ми не сприймали перерви у переговорах як скоординований тиск або наміри поставити під сумнів їх завершення. Важливо також розуміти, що вимоги до членства в Євросоюзі стають дедалі жорсткіші. Перед кожним новим кандидатом ставлять вищу планку, ніж для попередніх.
Досить довго Брюссель наголошував на проблемах корупції в Хорватії. Зрештою країні вдалося це успішно вирішити. Що було найголовнішим?
— Не скажу, що ми цілком вирішили питання корупції. Вона стійка. Для зменшення її важливо, аби судова та правоохоронна системи забезпечували високий ступінь невідворотності покарання за корупційні дії. У цьому ми справді багато чого досягли. За останні роки діяльність посадовців стала значно прозоріша.
Наскільки Угода про асоціацію з ЄС важлива для європейського майбутнього України?
— Важать у цьому сенсі всі угоди з Євросоюзом. Кожна є сходинкою, що дозволяє піднятися на наступний щабель. Треба розуміти, що процес євроінтеграції тривалий та об'ємний. Він вимагає виконання багатьох завдань. Важливим є просвітництво: люди повинні розуміти, куди й навіщо вони прямують, які в Євросоюзі стандарти, переваги та негативи.
У нас існують побоювання, що вільна торгівля з Європою ризикована через низьку конкурентоспроможність української економіки.
— Вільна торгівля надзвичайно ефективна за своєю природою — це збільшення ринку збуту і спрощення процедур. Якісь негативні наслідки можуть бути в короткостроковій перспективі. Довгостроково вони позитивні. До того ж закриті кордони ще ніколи не сприяли підвищенню конкурентоспроможності.
Що є найбільшою перешкодою України у її розвитку та реальній європейській інтеграції?
— Україна не повною мірою використовує свій потенціал. Українцям потрібно більше настирливості та впевненості. Ви ж одна з найбільших європейських країн за територією і населенням.
2 
1
Коментарі