Служба безпеки України опублікувала складений за її архівними матеріалами перший список партійних і радянських діячів, які причетні до організації Голодомору 1930 років та масових репресій. Ці люди підписували документи, які стали організаційно-правовою підставою для таких дій.

У списку голова Верховного суду СРСР Олександр Вінокуров, заступники голови Об"єднаного державного політичного управління Генріх Ягода і Георгій Прокоф"єв, повноважний представник ОДПУ в УСРР Всеволод Балицький, голова ОДПУ УСРР Станіслав Реденс, заступник голови ОДПУ Карл Карлсон і Хома Леонюк, начальники управлінь і відділів ОДПУ Лев Миронов (Каган), Едуард Салинь, Михайло Тимофєєв, Зиновій Кацнельсон, Яків Камінський, Борис Козельський, Сергій Пустовойтов, Михайло Букшпан, Франц Друскіс, Юхим Кривець, Ізраїль Іванівський (Гібшман).

Голова Асоціації дослідників Голодомору Левко Лук"яненко, 79 років, вважає, що велика кількість єврейських прізвищ у списку спричинена засиллям євреїв у парторганах і ДПУ.

Як ви оцінюєте публікацію Служби безпеки України списку винуватців Голодомору 1932–1933 років?

— Позитивно. Давно хотів, щоб ці списки були опубліковані. Поки що оприлюднено прізвища 18 партійних діячів і керівників Державного політичного управління. Треба йти далі, бо винуватцями Голодомору в Україні були не тільки члени політбюро, а й ЦК, секретарі обкомів. 1932 року вийшла постанова про створення "трійок", до яких входили начальник управління ДПУ, секретар обкому та обласний прокурор. Вони щодня виносили смертні вироки, які не можна було оскаржити. Тобто вбивали людей.

Чому в списку немає секретаря ЦК КП(б)У Павла Постишева, якого історики називають головним організатором Голодомору і репресій 1930 років в Україні?

— Думаю, його ім"я ще з"явиться. Там багатьох немає. Служба безпеки обрала найбільш чистоплюйський підхід. Шукають документи про репресії, підписані конкретними особами. Але треба оприлюднити і прізвища виконавців злочинних наказів. Бо в кожному злочині були ідеологи, організатори і виконавці. Усі вони є співучасниками геноциду.

Видно, що в тому списку більшість осіб — єврейської національності. Це невипадково?

— Тоді було засилля євреїв у партійних органах і в ДПУ. Серед 300 керівників вищого рангу приблизно 190 були євреями. Але це проблема не етнічна, а скоріше моральна — відповідальності кожного за свої вчинки.

Ім"я Постишева ще з"явиться

Тодішнього заступника голови ОДПУ Генріха Ягоди стосується лише один документ — про посилення боротьби з розкрадачами державної власності в Криму. Але ж він був тоді у складі Російскої Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки. То чи можна Ягоду вважати винуватцем Голодомору в Україні?

— Гадаю, можна. Адже тоді у Криму жило багато українців. А в цій директивній записці він вимагав "забезпечити необхідну силу репресії", швидше і суворіше виносити вироки трійок. Пізніше Ягода став головою ОДПУ. Він причетний до масових репресій українців 1930 років.

Чому Росія не хоче визнавати Голодомор 1930 років геноцидом українського народу?

— Росія безпосередньо причетна до цього злочину. Якщо його визнати, то треба нести відповідальність відповідно до практики Нюрнберзького трибуналу. Там судили конкретних військових злочинців, верхівку фашистського керівництва. Але вся Німеччина визнала себе винною й покаялася перед світом, особливо перед євреями. Демократична ФРН виділила мільярди доларів на створення держави євреїв — Ізраїлю та підтримки її економіки.

Ми маємо поставити питання так само й вимагати від Росії морального каяття й матеріальних відшкодувань за мільйони замордованих співвітчизників. Звичайно, Кремль цього не хоче. Тому його дипломатія проводить велику роботу, щоб не допустити міжнародного визнання геноциду в Україні.

×