П'ятий день не вщухають антиурядові протести в Туреччині. Вони почалися як акції проти забудови старого парку біля площі Таксім у Стамбулі. Але швидко переросли в громадсько-політичний протест по всій країні.
Відбулися кількасот демонстрацій, що охопили майже 70 населених пунктів. У чотирьох найбільших містах на вулиці вийшли десятки тисяч людей. Найзапекліші сутички в ніч проти понеділка сталися в Стамбулі. У районі Бешекташ натовп намагався прорватися до офісу прем'єр-міністра. Поліція заблокувала дорогу, застосувала димові шашки, сльозогінний газ і водомети.
— Будівництво торговельного центру в парку стало останньою краплею невдоволення теперішнім урядом, — каже Ігор Семиволос, 47 років, експерт Центру близькосхідних досліджень. — Бо ж ніколи не буває однієї причини. Є комплекс глибоких підводних каменів. По-перше, це брутальність турецької влади, яка розігнала перший екологічний мітинг. По-друге, виплив задавнений і важкий ідеологічний конфлікт між світською та мусульманською частинами населення. Він ґрунтується на різних уявленнях про те, як має бути побудований світ і конкретна держава.
Протести в Туреччині відбуваються періодично. Але зараз чиряк почав проривати. Попередні маніфестації влаштовували республіканці або націоналісти, світські політики. Тож участь у них передбачала, що мітингувальники дотримуються певної ідеології. На Таксім немає партійних прапорів і політичного протистояння. Там — стихія.
Прем'єр-міністр Реджеп Таїп Ердоган на початку політичної кар'єри був обраний мером Стамбула. Його підтримали великі міста, середній клас. Люди хотіли позбавитися корупції та насильства. Світські партії не могли впоратися з розвитком країни. І от до влади прийшли помірковані ісламісти на чолі з Ердоганом. Вони виявилися досить ефективними.
Ердоган очолює уряд 10-й рік поспіль. Останнім часом він намагався зміцнити свою владу. Уряд почав шукати союзників серед ісламістів. Подумали, що можна трошки піти на поступки релігії. За тиждень перед Таксімом обмежили рекламу і продаж алкоголю, бо це не відповідає ісламським цінностям. І зробили чимало іншого. Але суперечки між ісламізмом та світськістю досі дуже гострі і призводять до напруженості й конфліктів.
На Таксімі протестують здебільшого городяни та освічений клас, що підтримує світськість держави. Там велика суміш — інтелектуали, націоналісти, республіканці. Зібралися всі групи, що відчувають небезпеку поширення ісламських тенденцій. Але визначальне для Ердогана — як поведеться середній клас. Він досі підтримував уряд тому, що той забезпечував йому сталий розвиток і чимало привілеїв. Якщо середній клас відчує небезпеку від Ердогана, то може відвернутися від нього. Влада починає застосовувати насильство, і ніхто не хоче потрапити під гарячу руку.
Зараз чимало людей не дуже й пам'ятають, із чого почалися протести. Вже є насильство — розбивають крамниці, автомобілі. Мітингувальники вимагають відставки уряду. Тобто перемовини майже неможливі. Але все залежатиме від людського чинника. Ердоган уміє тримати удар і виходити зі складних ситуацій. Гадаю, він постарається почати переговори бодай із малого — аби дійти компромісу. Проте невідомо, що в нього в голові. Може й використати силу.
Коментарі