Радянська Україна втратила між 1940-м та 1945-м 13 млн населення, свідчать дані Держкомстату СРСР. До цих втрат можна зарахувати загиблих у Другій cвітовій війні, померлих своєю смертю, депортованих, вивезених на примусові роботи, біженців тощо.
Загинули під час Другої світової від 5,5 млн до 8 млн українців. Були зруйновані 28 тис. українських сіл та майже 700 міст — 40% усіх міст СРСР. Матеріальні збитки на території Української РСР оцінили в 285 млрд руб. за цінами 1941 року — понад 40% усіх втрат Радянського Союзу. На нинішні гроші це $820 млрд або 18 річних державних бюджетів України.
Переважна більшість українців вважають 9 Травня святом Перемоги. Таких 82%, свідчить останнє соціологічне опитування. Цьому є кілька причин, вважає 36-річний історик Іван Патриляк із Київського університету ім. Шевченка:
— По-перше, є інерція суспільної свідомості. Міф про перемогу був сформований як наріжний камінь радянської пропаганди. Зараз його підживлює Росія, бо їй треба "зшивати" свою складну країну.
— По-друге, — продовжує Іван Патриляк,— для багатьох людей цей день справді свято — вони лишилися живі. По-третє, міф про перемогу існує, бо від проголошення незалежності українська політична еліта не змогла вибудувати власну інтерпретацію тих подій. Її логіка зрозуміла: хоче зросійщена частина України святкувати 9 Травня, хай святкує. Хоче носити портрети "ефективного менеджера" Сталіна — хай носить. Чимало політиків заробляють на цій темі бонуси. Хоча це трохи лицемірно, адже йдеться про танці на могилах дідів.
Якщо це перемога, то кого і над ким? Друга світова, як і Перша, були імперіалістичними зіткненнями. Німецький Рейх був імперією, Британія — імперія, Радянський Союз — імперія. Це зараз розказують про боротьбу з нацизмом. А до 1941 року СРСР мирно співіснував з гітлерівською Німеччиною, постачав їй їжу, нафту, зброю. Коли одна імперія перемагає іншу, це ще не означає, що українці перемогли. Та й більшість світу відзначають 8 травня як День пам'яті й примирення, і тільки у нас 9 травня — свято.
Давайте дивитися на факти. Росіяни зазнали втрат, але приєднали Кенігсберг і його землі, які ніколи не були російськими. Окуповані держави Cхідної Європи повернули собі незалежність, хай зі значним впливом Радянського Союзу. А що українці? По-перше, ми отримали ще один демографічний удар у ХХ столітті. По-друге, втратили частину етнічних західноукраїнських земель. По-третє, у Другій світовій для обох сторін ми були гарматним м'ясом, яке нікому не шкода. По-четверте, Україна стала полігоном для війни. По-п'яте, з господарської точки зору ми були придатком. Для німців переважно економічним, для росіян — економічним та демографічним. Як це називати перемогою?
Після війни Україна з багатоетнічної країни з домінуванням українців перетворилась на двоетнічну. Фактично зникли українські євреї, німці, кримські татари. На їхнє місце приїхали росіяни. Країна стала де-факто українсько-російською.
Які уроки треба винести з таких сумних наслідків? Що більше не можна допускати, аби нашими життями так легко розпоряджались. Хай яке негативне наше ставлення до держави Україна, але вона гарантує, що ми більше не будемо безправним м'ясом та полігоном чужих планів.
День Перемоги святкують із 1965 року
Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року, коли Німеччина, в змові з СРСР, напала на Польщу. Закінчилася 2 вересня 1945-го — підписанням капітуляції Японії перед союзними державами.
До збройних сил різних країн мобілізували 110 млн осіб. Загальні втрати сягнули 50 млн людей. Із них загинули на фронтах близько 27 млн.
8 травня 1945 року, після капітуляції Німеччини, Сталін вирішив, що 9 травня — "день всенародного торжества" та вихідний. Це пов'язано з тим, що капітуляція Німеччини за середньоєвропейським часом була 8 травня, а за московським — 9-го. Відповідні декрети продублювали уряди інших комуністичних країн Східної Європи. Наприкінці 1940-х Сталін скасував "день всенародного торжества". За Микити Хрущова 9 травня був звичайним робочим днем. 1965 року, після приходу до влади Леоніда Брежнєва, керівництво СРСР вирішило, що 9 травня — День Перемоги і державне свято "на згадку про переможне завершення Великої Вітчизняної війни радянського народу проти німецько-фашистських загарбників".
Сьогодні у більшості європейських країн на державному рівні 9 травня як День Перемоги не святкують. Натомість із 2004 року, згідно з резолюцією ООН, 8 чи 9 травня відзначається як День пам'яті та примирення — данина пам'яті всіх жертв Другої світової війни.
3 
1
Коментарі
7