"Тимошенко лідер, бо в неї мало української крові"

 

Автор книги "Український менталітет" Олександр Стражний, 49 років, каже, що українці більш працелюбні за росіян, але ледачіші за європейців.

Як формувався український менталітет?

— Приблизно в п"ятому тисячолітті до нашої ери люди перейшли від збиральництва до вирощування. Тим, хто прийшов на українські землі за часів Трипілля, не було сенсу йти для землеробства в інші краї: все необхідне було тут. Отож поступово утворилося осіле землеробське населення, з якого й склалася українська нація.

Риси сучасних українців формувалися впродовж тривалого часу й виключно на своїй території. У світі не так багато націй, які б, як і ми, не пережили великих міграцій. Українця тримає на одному місці земля. Ця осілість формує наші ментальні риси: провінційність, романтичність, працелюбність. Вплинув також і лагідний клімат. Не було спекотного сонця та нестерпних холодів. Сформувалася відкрита людина, що любить природу та землю.

Росіяни та європейці агресивніші, цілеспрямованіші. У них була потреба в завоюванні інших територій. А українцям потрібно було лише себе захищати.

З чого ще складається менталітет українця?

— Є 50 найхарактерніших для українського світогляду речей. Позитивні — вміння вести господарство, консервативність, миролюбство, сміливість, відчуття свободи, демократичність, талановитість. Ще ми відкриті, сентиментальні, життєрадісні, сімейні, еротичні... А негативні якості — наївність, інфантильність, відсутність цілеспрямованості, анархічність, ігнорування закону. У нас низький рівень допитливості порівняно з тими ж росіянами. Вони дійшли до Каліфорнії та Аляски, бо їм було цікаво. В усьому світі нині звучить російська мова.

Росіяни вплинули на нашу ментальність?

— Ми довго були зв"язані з ними культурними, релігійними, родинними зв"язками. Тому російська ментальність справді суттєво вплинула на українську. Але й наша на їхню — не менше. Росіяни — це колишні жителі Київської Русі, що мігрували на північ і утворили там Московію.

Чим ми відрізняємося від росіян та європейців?

— Існує думка, що українці — працелюбна нація. Порівняно з росіянами це так. Десь у середній смузі Росії в сільській місцевості скрізь лише жалюгідні будинки без огорожі та садиб. Немає "вишневих садочків" чи господарських будівель, як в Україні. Також ми відрізняємося від росіян тим, що цінуємо заможність, а не бідність. В Україні завжди поважали "куркулів". У Росії ж заможність викликала відразу. Росіяни були готові спалити того, хто має кращий будинок.

Це відвертий міф — що ми сумна та депресивна нація

Але порівняно з європейцями ми величезні ледарі. Своїм ритмом життя та пунктуальністю українці кардинально від них відрізняються. Всі в Україні ніби щось і роблять, та порівняти результати з європейськими важко. Як "запорожець" із "мерседесом " чи "фольксваґеном".

Які ще є не надто правдиві міфи про українців?

— От у школі вчать твори, де українців постійно гноблять. Усі плачуть, вмирають, бідують та працюють наймичками. Але насправді українці оптимісти. Песимістичні ж тексти, скоріше за все, спеціально підбирала ще російсько-радянська імперія, щоб зрощувати в нас комплекс меншовартості. Отож це відвертий міф — що ми сумна та депресивна нація. Шведи та швейцарці скоюють самогубство значно частіше. Бо європейське суспільство закрите, люди там самотні. Рахунок у банку не замінює їм живого спілкування. А українці завжди любили просто так посидіти, поговорити про життя.

Так, нині усміхненого українця часто не зустрінеш. Але від ментальності це вже не залежить. Бідна людина не може бути задоволена життям, хай навіть і будучи оптимістом. Важко радіти, коли зарплата 400 гривень. Сплатив рахунки за квартиру й залишився ні з чим.

Яке ставлення українців до лідерів?

— Переважно українці — представники сільської психокультури. Ми не цінуємо харизматиків. У нас було мало особистостей світового масштабу. Микола Гоголь, Михайло Булгаков... Тарас Шевченко казав, що українцям не потрібен пан. Українці завжди любили свободу й не підкорялися ані чужакам, ані своїм лідерам. Не сприймали диктату. "Барин приедет и нас рассудит" — це виключно російське прислів"я. Хіба можна уявити козаків, які сидять і чекають на рішення пана? В Україні ніколи не було умов для появи справжніх диктаторів. Це росіянам потрібна "сильна рука", нам вона ні до чого.

А як же сучасна українська політика з її  виразною схильністю до лідерства?

— У ній теж немає харизматиків. Так, Юлія Тимошенко —  лідер, бо у неї мало української крові. Хоча добре, що в нас є такі люди. Загальний же принцип українських політиків — скрізь бути присутніми, але ні в що не втручатися. Не брати на себе жодних ініціатив, не відповідати за свої слова. Це в нас у генах. А Тимошенко за слова відповідає.

Сучасна українська політика подібна до Запорізької Січі. Балаган. Веселі люди радіють життю, постійно змінюють гетьманів. Порядок до наших пріоритетів не входить — на відміну від тієї ж Європи. Там влада закону та порядку.

Ще у нашій ментальності завжди було розвинуте кумівство. В українців поки що немає справжнього державного мислення. Можливо, тому, що в нас довго не було своєї держави й сучасні політики зростали в СРСР. Їхній головний принцип: потрапив до влади —  нагреби якомога більше.

У своїй книзі ви уособлюєте нації з тваринами. Що між  ними спільного?

— Для кожної по-різному. Символ англійців — бульдог, агресивна та вперта тварина. Для Китаю це дракон, у Франції — півень, в Німеччини — орел або вівчарка. Символ Росії — ведмідь. Україну ж уособлює хитрий лис. Це тварина непередбачувана, обережна, по-своєму розумна. Лиса не можна дресирувати: на одну й ту ж команду він щоразу виконує різний трюк. Українці тисячоліттями жили у відкритому степу. Постійно протидіяли кочівникам, треба було домовлятися, хитрити. Риси лиса потрібні були нашим предкам задля виживання. І перейшли до сучасників.

×