19 жовтня офіційно починається президентська кампанія. Виборцю цього разу непросто. Особливо якщо він людина мисляча, хоче бачити свою країну демократичною, європейською, здатною забезпечити гідне життя громадянам.
2004-го було все зрозуміло. Ющенко проти Януковича, добро проти зла, свобода проти авторитаризму. Цього разу все ніби йде до вибору меншого з двох лих, причому ці двоє видаються безальтернативними. Очевидно, багато хто тепер у роздумах: чи взагалі варто голосувати в першому турі не за Тимошенко чи Януковича, кого з них вибрати в другому...
Їхні політтехнологи, насамперед тимошенківські, підштовхують саме до такого мислення. По-перше, намагаються сформувати в нас безнадію щодо будь-якої альтернативи. А БЮТ ще й щосили хоче представити протистояння Тимошенко і Януковича як повторення 2004 року: нібито знову добро проти зла, Європа проти Росії... І так далі.
Але в жодному разі не варто покірно брати участь у реалізації цього вигідного для них сценарію. Найкраще цілком абстрагуватися від соціологічних опитувань, які підштовхують до такого, від подібних прогнозів політологів. Найчастіше все це проплачено. Думати й робити вибір слід без нав"язливих підказок, пам"ятаючи лише кілька очевидних речей.
Насправді світоглядної різниці між Тимошенко і Януковичем немає. Для них однаково чужими є поняття демократії, нації, європейської інтеграції. Обоє схильні до авторитаризму, демагогії й популізму, прихованих від суспільства домовленостей із Росією. В економіці та соціальній сфері Тимошенко та Янукович продемонстрували велике вміння витрачати бюджетні кошти на подачки виборцям для підняття власного рейтингу — і цілковиту нездатність до реальних реформ. Найкращою характеристикою їх, яку виборець просто не має права забувати чи ігнорувати, є червнева змова з метою поділу влади на двох. Зокрема, тоді вони вже домовилися обрати Януковича президентом у Верховній Раді, Тимошенко залишити посаду прем"єра, продовжити повноваження теперішнього парламенту. Навіть планували обмежити свободу слова. Звісно, відтоді ці діячі не змінилися. Нехай нікого не вводять в оману сьогоднішні суперництво і взаємна заповзята критика. Цілком можливо, що за лаштунками цього театру вони вже тепер домовляються про новий союз після виборів. І мета буде та ж. Отже, віддавати комусь із цих двох ще й президентську посаду — це наражати Україну на величезну небезпеку.
Ющенко має кілька величезних переваг — порівняно з Тимошенко та Януковичем
Тому цього разу можна голосувати за будь-кого, але не за Тимошенко та Януковича. І не слід перейматися, має хтось третій шанси на перемогу чи ні. Головне, щоби він вам подобався. Є Арсеній Яценюк, є Сергій Тігіпко, Анатолій Гриценко, Інна Богословська, Олег Тягнибок та інші. Зрештою, є Віктор Ющенко — при всіх його недоліках і зроблених дурницях. Чинний український президент має, порівняно з Тимошенко та Януковичем, кілька величезних переваг. Не пожертвує заради власної влади демократією, бачить Україну в Європі, а не підстилкою Росії, у нього тверді проукраїнські погляди на історію, мову, церкву тощо.
Протягом наступних трьох місяців буде багато публічних дискусій, виступів кандидатів, з яких можна буде визначитися з альтернативою Тимошенко і Януковичу в першому турі. Якщо все ж у другий вийдуть вони, то найкраще й найчесніше буде не йти на вибори взагалі. Знову ж таки: вибирати тоді немає сенсу. А бойкот цих двох монстрів буде найкращою демонстрацією нашого ставлення до всієї так званої політичної еліти, дві третини якої складають люди Тимошенко і Януковича. Це й був би своєрідний Майдан-2010: масове висловлення людьми своєї громадянської позиції через ігнорування виборів. Такий крок не відверне обрання когось із них президентом, оскільки мінімальної явки на виборах не існує. Проте "всенародність" перемоги буде під великим сумнівом, відтак і цінність того президентського мандата. Можливо, саме це застереже Януковича чи Тимошенко від подальших сумнівних кроків. Та й світ знову зможе переконатися: українці — не стадо баранів, яких за допомогою політтехнологів чи відверто брехливих обіцянок легко скерувати в потрібний комусь особисто, а не країні загалом, напрямок.
4 
1
Коментарі
40