Доктор економічних наук 40-річний професор Олексій Плотніков з Інституту світової економіки та міжнародних відносин іде на парламентські вибори за списком Партії регіонів. Його номер — 112. В інтерв"ю "ГПУ" професор Плотніков розмірковує про роботу уряду Єханурова, ціни на російський газ та бюджет на наступний рік.
Говорячи у парламенті про роботу уряду, прем"єр Єхануров висловився так: "Розбіг пройшов нормально, зараз ідемо на зліт"...
— Якщо торік, за часів уряду Януковича, було економічне зростання на 12,7 відсотка, то цього року у кращому разі буде чотири. Можливо, ще менше. Тож якщо темпи зростання зменшилися втричі, який може бути розбіг чи зліт?.. Зрозуміло, що більша частина цього року — це відповідальність уряду Тимошенко. Але я не бачу, щоб уряд Єханурова ефективніше чи то розбігався, чи то злітав. Он бюджет ніяк не вдається провести.
Можливо, до позитивів варто віднести припинення реприватизації — про це чітко заявляє Єхануров. А більше немає нічого такого, про що можна було б сказати: це — успішний зліт.
Чи не замало часу працює цей уряд, щоб робити такі конкретні висновки щодо його ефективності?
— Можливо, уряд справді працює недовго. Однак про що можна вести мову, якщо новий бюджет є таки бюджетом проїдання? Хоча він нібито й кращий за попередній, та все одно — це не бюджет розвитку. Він зорієнтований на соціальні виплати, викидання грошей громадянам. Не варто ж забувати, що в березні відбудуться парламентські вибори... А саме по бюджету можна було б судити: ось прийшов новий уряд, і він будує справді новий план розвитку.
Більша частина цього року — це відповідальність уряду Тимошенко
Але ж і криз немає — зернової, бензинової, м"ясної, цукрової...
— Це не показник. Так, зараз криз немає. Але ж післякризові наслідки залишаються. Ціни на бензин, зерно, м"ясо, цукор, картоплю тоді зросли — і назад не повертаються. От якби ціни знову стали такими, як до криз, то була б інша справа, реальне досягнення уряду.
Як збільшення ціни на російський газ позначиться на житті українців?
— Якнайгірше. Газ є складовою частиною будь-якого виробництва — промисловості, сільського господарства — і побутового споживання. Це призведе до зменшення доходів громадян та зростання цін. Тобто, до загального зниження рівня життя нашого населення.
Під час доповіді прем"єра у парламенті один з депутатів заявив, що загальний обіг тіньових коштів в Україні становить 188,06 мільярда гривень. Фактично, ще один державний бюджет...
— У принципі, існують схеми виведення коштів з тіні. Є й схеми, механізми та процедури легалізації тіньових капіталів чи грошей, які втекли з України. Та якщо немає довіри до влади, то ніхто не піде на реальну й чесну легалізацію. Мовляв, сьогодні всі легалізують свої капітали, а завтра прийде податкова адміністрація й почне якісь репресії. То про що вести мову?
В останньому урядовому проекті бюджету на наступний рік видатки збільшено на 8,5 мільярда гривень. Уряд притримував ці гроші до якихось кращих часів?
— У бюджеті справді закладено дефіцит, який дозволяє витрачати більше грошей, ніж надходить до державної скарбниці. Але існують відпрацьовані вже механізми його покриття. Це і облігації внутрішньої позики, і розміщення цінних паперів на зовнішніх ринках.
Зараз криз немає, але ж післякризові наслідки залишаються
Шляхом збільшення дефіциту бюджету можна фінансувати більше витрат, не враховуючи реальні обсяги надходжень. Однак нинішнє збільшення витрат, особливо на соціальні потреби, дуже пов"язане з наступними виборами.
У країнах Євросоюзу критичним дефіцитом держбюджету вважається три відсотки. В Україні він може збільшитися із запланованих 2,5 до 3,7 відсотка ВВП. Це небезпечно?
— У цьому випадку не слід порівнювати з Європейським Союзом. Центральні органи ЄС висувають свої вимоги щодо того, яким має бути розмір дефіциту в державах — членах Союзу. Україна не пов"язана такими зобов"язаннями з жодною державою.
Теоретично в нас може бути й більший дефіцит держбюджету. Але досвід показує: дефіцит понад три відсотки нормальним явищем не є. Це може призвести до появи сумнівних джерел покриття дефіциту. Реальні ж знайти буде проблематично. А це, у свою чергу, може "вилізти" в наступні роки й потягти за собою багато чого іншого, негативного.
На січень планується юридичне оформлення статусу України як держави з ринковою економікою. Як це позначиться на нашому житті?
— Насамперед виграють наші експортери. Проти них буде менше антидемпінгових розслідувань. А ті, що будуть, матимуть інші причини й схеми.
Звісно, якщо зростуть прибутки металургійних чи хімічних комбінатів, які експортують свою продукцію, то збільшиться заробітна плата їхніх працівників. Експортери сплачуватимуть більше податків до бюджету. Можливо, це приведе до кращого фінансування якихось соціальних програм. Але все одно казати про відчутний зиск для пересічного українця навряд чи доречно.
1 
1
Коментарі