Українську греко-католицьку церкву очолив 40-річний Святослав Шевчук. Про завдання нового керівника греко-католиків розповідає релігієзнавець, викладач Львівського університету Франка Андрій Юраш, 42 роки.
— Владика Святослав є консенсусною фігурою з багатьох міркувань. Він українець за походженням, 10 найактивніших років провів у Львові — у духовній семінарії і в Українському католицькому університеті. Водночас він здобув вищу освіту у Ватикані, останні два роки був єпископом в Аргентині. Отже, він поєднує паству в Україні та в діаспорі.
Як на вибір Синоду вплинуло те, що Святослав Шевчук раніше був особистим секретарем Любомира Гузара?
— Певною мірою. Він належить до львівського середовища, яке його висувало і підтримувало. Воно сформувало і попереднього 10-річного керівника УГКЦ Любомира Гузара. У виборчому процесі Шевчука підтримував Гузар.
Чому обрали такого молодого настоятеля?
—У Святославі Шевчуку поєдналися сучасна освіта та організаційні якості. Він проявив їх під час керування семінарією. Відносна молодість, енергія і здібності мусять дати потрібний результат для розвитку церкви.
Як вік владики вплине на ієрархічні стосунки в церкві?
— В історії УГКЦ були випадки, коли обирали молоду людину. Наприклад, митрополит Шептицький керував церквою з 35 років.
Які першочергові кроки владики?
— На інтронізації він заявив про стратегічне партнерство з усіма православними в Україні. Без цього неможливий розвиток його церкви. Далі є три напрями роботи. Перший — утвердження церкви у столиці та просування Україною. У південних і східних регіонах треба започатковувати парафії та єпархії. Другий — має налагодити стосунки з владою, яка не надто прихильна до УГКЦ. І третій, найважливіший — вибудувати стосунки з Ватиканом так, щоб здобути статус патріархату. Це питання активно обговорювали на початку урядування Любомира Гузара, а зараз воно майже знято з порядку денного. Якщо Святослав стане канонізованим Ватиканом патріархом, це довершить історичну традицію УГКЦ.
Скільки часу піде на отримання статусу патріархату?
— УГКЦ не тільки дозріла до цього, а й відповідає всім вимогам патріаршества. Але надання статусу залежатиме від багатьох речей. Насамперед, чи УГКЦ наважиться чіткіше й агресивніше артикулювати це питання. Адже Ватикан досі зважає на спротив Московського патріархату і застереження деяких своїх богословів. Треба зачекати хоча б рік, щоб зрозуміти, як поведеться Апостольська столиця. Папа Бенедикт може зі стратегічних міркувань відкласти це питання. Тоді Святославу доведеться тактично помовчати і повернутися до нього пізніше.
2 
1
Коментарі
1