"Суто економічних передумов для дестабілізації ситуації в Україні немає"

 

Тенденції світового розвитку в цілому не є сприятливими для України, каже екс-міністр економіки України Богдан Данилишин, 48 років. Це вимагає від економічного блоку українського уряду посилення контролю за ходом стратегічних реформ.

— Динаміка світової економіки істотно загальмувалася в останні роки, — говорить Богдан Данилишин. — Темпи відновлення світового ВВП, досягнувши 2010 року 5,2 відсотка, 2011 року сповільнилися до 3,7. А 2012 року — до 3,1. Однак у першому півріччі 2013-го економіка Єврозони дещо відновила своє зростання після майже півторарічного падіння. Із 2014 року країни спільної валюти зможуть поступово збільшувати динаміку відновлення з 0,9 відсотка 2014-го до 1,7 відсотка 2016 року.

Нестійкі тенденції зростання та нестабільності змушують задуматися про багато речей. Допоки Україна лишається експортноорієнтованою, всі ризики світової кризи будуть проявлятися й у нас.

Як це може позначитися на розвитку економіки нашої держави?

— Враховуючи всі фактори, зростання ВВП за 2013 рік становитиме 0,5-1 відсоток. Це буде добрий результат, бо більшість країн демонструватимуть падіння. При цьому  порівняння з темпами росту ВВП країн СНД не коректне, адже економіка України більш інтегрована в світовий економічний простір, ніж усі країни СНД разом узяті.

Ваша оцінка ситуації на готівковому валютному ринку, зважаючи на економічні й політичні чинники.

— У цілому ситуація розвивається сприятливо для національної валюти. Починаючи з квітня, пропозиція на іноземну валюту незначно, але перевищувала попит. Для порівняння: торік чистий попит на валюту з боку населення — купівля мінус продаж — становив 10,2 мільярда доларів США.

Зростання депозитів фізичних осіб прямо вказує на відсутність девальваційних очікувань із боку населення. Позитивним фактором є також стабілізація на міжбанківському валютному ринку, поліпшення балансу зовнішньої торгівлі товарами та послугами. У першому кварталі 2013 року був профіцит платіжного балансу України.

Чи існують економічні та політичні ризики дестабілізації курсу гривні й економічної ситуації в цілому?

— В Україні політична складова здебільшого домінує над суто економічним прагматизмом. Це, звісно, може порушити економічну рівновагу. Подібне спостерігали в 2008-2009 роках, де себе не з кращої сторони показала тодішня опозиція — Партія регіонів. Це може проявитися й нині, коли лунають не зовсім конструктивні заклики зі сторони теперішньої опозиції. Однак усе вищевказане свідчить, що існують передумови для забезпечення стабільності національної валюти протягом осені 2013 — зими 2014 року.

Слід ураховувати ряд факторів, які можуть призвести до нестабільності валютного курсу гривні, зокрема готівкового. Перш за все, лишається складна ситуація з торговим балансом, не врегульоване питання додаткових обсягів закупівлі газу та виконання транзитних зобов'язань, стагнація міжнародного ринку металів, падіння світових цін на зернові. Тож зовнішньоторговельний баланс товарів і послуг за підсумками року, швидше за все, знову буде негативним.

Важливим для забезпечення стабільності курсу валюти є очікування населення і бізнесу щодо здатності уряду й Нацбанку виконувати свої зобов'язання перед зовнішніми кредиторами. Дотепер їх виконували вчасно.

Чи є ризики зовнішньої дестабілізації ситуації в Україні?

— Звичайно, особливо в даний час. Слід враховувати можливість різкого загострення внутрішньої політичної ситуації. Очевидно, що й Росія постарається зірвати підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Як один із основних варіантів, слід розглядати ймовірність дискредитації керівництва країни чи провокації проти представників опозиції.

Влада має істотно посилити контроль комерційних банків, що переступають через дозволені норми. Деяких олігархів слід поставити на місце. Для них правове поле України має бути чинним. Я завжди говорив, що при такому рівні олігархізації економіки — понад 80 відсотків — ризики впливати як на економічну, так і на політичну ситуацію у країні будуть завжди.

Як оцінюєте перспективи налагодження співпраці з МВФ?

— Для України є вкрай важливим зі всіх точок зору відновлення повноцінної співпраці з Міжнародним валютним фондом. Сьогодні країна не має критичних боргів перед МВФ. Наявний можна буде погасити до кінця поточного року. Тож Україна може розраховувати на відновлення повноцінного співробітництва. Кошти можна буде отримати вже за підсумками листопадового візиту місії МВФ. Мова може йти про нову програму фінансової підтримки в обсязі 15 мільярдів доларів.

Потрібно продемонструвати поступ у реформуванні економіки та модернізації системи державних фінансів. За останній рік у цьому напрямі багато чого зроблено — лібералізація підприємницької діяльності, прийнята низка законів щодо реформування економіки, зокрема ратифікації Конвенції з Кіпром, трансферного ціноутворення, фінансових векселів. Треба активізувати переговори з МВФ, використовуючи елементи дипломатичного лобіювання — через інші країни-члени МВФ, інтереси яких можуть бути підтримані Україною.

Які ваші очікування щодо економічного зростання на 2014 рік та ключові завдання для української влади?

— Зростання реального ВВП може становити до 2,5 процента. У 2015-2016 роках досягти чотирьох відсотків. Уряд і Нацбанк без особливих потуг зможуть підтримати курс на рівні 7,95-8,05 гривні за долар. Це має переконати ринок у твердості політики курсу реформ та фінансової стабільності. Суто економічних передумов для дестабілізації ситуації в Україні немає.

В умовах посилення світових економічних та фінансових загроз доцільно делегувати економічному блоку Уряду додаткові повноваження з метою оперативного регулювання економічного стану. Уряд має домогтися, в першу чергу, оптимізації фіскальної політики в умовах жорстких бюджетних обмежень. Тому фіскальна політика має виходити із завдання збільшення доходів бюджету у спосіб, що не завдасть шкоди інвестиційній активності в країні. Потрібна раціоналізація бюджетних видатків із метою ефективнішого використання наявного фінансового ресурсу. Визначення комплексу інвестиційних проектів, видатки за якими будуть захищені навіть у разі невиконання плану надходжень. Слід відбирати проекти, що дозволять значно зменшити видатки бюджету або збільшити його доходи, створюватимуть робочі місця, матимуть значний мультиплікативний ефект для економіки.

Без посилення контролю економічного блоку уряду за ходом стратегічних реформ надалі зростатимуть ризики залежного розвитку, періодичного гальмування економічної динаміки, наростання дисбалансів фінансової системи. Натомість при переході України до реалізації інноваційно-інвестиційної стратегії на перший план вийдуть ризики нестачі ресурсів для структурної перебудови економіки, вузькості попиту, загострення конкуренції з розвиненішими країнами на світових ринках. Саме тут без підтримки МВФ не обійтися.

Викладає в чеському університеті

Богдан Данилишин народився в селі Церковна Долинського району на Івано-Франківщині. Доктор економічних наук, професор, академік Національної академії наук. Автор понад 150 наукових праць.

Міністр економіки у другому уряді Юлії Тимошенко — із грудня 2007 року по березень 2010-го. Після приходу до влади Віктора Януковича та Партії регіонів прокуратура звинуватили Богдана Данилишина в завданні збитків державі на кілька мільйонів гривень. Справа стосувалася погодження держпідприємству аеропорт "Бориспіль" процедури закупки з одним покупцем. Данилишин попросив політичного притулку в Чехії. 12 грудня 2012 прокуратура припинила кримінальне провадження через відсутність складу злочину. Данилишина зняли з міжнародного розшуку.

Богдан Данилишин не мав значних заощаджень. У Празі попервах підробляв фасувальником побутової хімії. Нині викладає в університеті.

— Намагаюся поєднувати політичну й наукову діяльність — пишу книжки, читаю лекції, працюю з багатьма політиками, членами Європейського парламенту, представниками політичних сил різних країн, — сказав Богдан Данилишин торік в інтерв'ю радіо "Свобода". — Вважаю, що теперішня влада в Україні багато програла в тому, що розпочала політичні репресії проти своїх колишніх опонентів. Був порушений так званий баланс еліт. Влада втягнула себе в низку проблем, які доведеться вирішувати ще не один рік.

×