Перспективи розгляду позову Юрія Луценка в американському суді аналізує суддя Федерального суду округу Колумбія 72-річний Богдан Футей:
— Такі справи вже були у Сполучених Штатах — закон про деліктні позови іноземців. Делікт — це навмисне тілесне ушкодження. Окружні суди мають юрисдикцію в позовах, поданих іноземцями за вчинені делікти проти них, що суперечать міжнародному праву або міжнародним угодам США. Закон ухвалили ще 1789 року, невдовзі після проголошення незалежності. Тоді він називався "Порушення законодавства різних країн". На той час ще не було поняття "міжнародного права", а було "законодавство країн".
Як часто його застосовували?
— Не було жодного позову майже 200 років. Лише 1980-го, коли трапилося вбивство в Парагваї, родина загиблого подала позов на вбивцю, який у той момент був у Нью-Йорку. І суд вирішив, що має над цією справою юрисдикцію. Головна річ — саме юрисдикція. Якщо суд вирішить, що не має юрисдикції, то навіть не візьме нічого до розгляду.
Східноєвропейський прецедент — справа лідера боснійських сербів Радована Караджича 1995 року. Боснійські мусульмани і хорвати позивалися за недотримання міжнародного права і виграли, хоч сам Караджич до суду не з'явився. Але з цього суду ніхто ще не дістав присуджених грошей.
Якщо Юрій Луценко та відповідачі за позовом не з'являться в американський суд, справу слухатимуть за участю їхніх представників?
— Це вирішуватиме суддя — чи можна проводити слухання за участю представників сторін. Потрібно також надати докази всього, про що йдеться в позові. А це не завжди просто, якщо відповідачі іноземці. Мусять бути свідки, щоб відповідати на запитання, а суд мав на основі чого ухвалити рішення. Хіба сторони погодяться з тим, що свідчення будуть у письмовому вигляді. Але таке відбувається вкрай рідко.
Якщо суддю призначили, то процес відбудеться?
— Суддя розглядатиме позов, але це не означає, що дійде до розгляду справи по суті. Якщо мене призначають на справу — це робить комп'ютерна програма, то я мушу визначити, чи маю над цією справою юрисдикцію. Якщо так, то починається процес отримання потрібної документації, визначення кількості свідків, ознайомлення зі сторонами тощо. І лише потім — сам розгляд. Але, наголошую, справа Луценка — цивільна, а не кримінальна. Тобто, розглядатимуть не його злочин, а зловживання проти нього.
Кажуть, що юридичний супровід справи коштуватиме Луценкові півмільйона доларів?
— Не думаю, що аж так дорого. Але судові процеси у США є дуже дорогі. Отримання документації, виклик та опитування свідків — усе коштує грошей. Проте у Сполучених Штатах є й інші методи розв'язання питань. Наприклад, сторони можуть піти до іншого судді, який скаже, яке рішення він ухвалив би. Тоді сторони можуть домовитися, щоб не доводити справу до розгляду. Це набагато швидше і незмірно дешевше.
Чи довго ця справа триватиме?
— У кримінальних справах законодавство передбачає можливість термінового полагодження. Цивільні справи тягнуться довго, роками. Часто одна сторона каже, що бракує документації, або свідків, або ще чогось. Потім того самого вимагає інша. Багато чого залежить від судді. А пізніше може бути ще суд присяжних. Це теж може затягнути процес.
Як Луценкові довести факти нелюдського ставлення до себе?
— Це вже суть справи, я не коментуватиму. Хай вирішить суддя.
Ви знаєте суддю Колін Коллар-Котеллі особисто?
— Напевно, ми десь перетиналися. Зауважу: усі судді номіновані президентом та ухвалені Сенатом, отже є кваліфіковані та гідні довіри.
2 
1
Коментарі
7